18.12.2015 10:51
18+
121
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Лапатий сніг

Лапатий сніг

Нарешті знову сніг іде лапатий.

Мені казали, ніби холод – зло…

А ще мені казали не кохати

І пам’ятати: всім усе одно.

І от тепер – сама сиджу із снігом.

Розбіглись всі – стурбовані і ні.

Якби ж мені кудись подіти кригу, 

Яке – не в річці, не в ставку – в мені!

І хтозна, може сніг оцей небесний, 

Усупереч всім правилам людським, 

Нарешті зробить так, 

Що крига скресне, 

Я вихором займуся вогняним.

Покину всю хандру і чай холодний, 

Візьму до рук себе і сотні справ, 

І не помічу у своїй безодні, 

Що знову цей лапатий сніг розтав.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.12.2015 10:52  Тетяна Белімова => © 

Олю, все так і буде! Ось побачиш!
Бажаю, аби це поетичне побажання-пророкування чимшвидше здійснилося!