18.12.2015 12:30
для всіх
1082
    
  3 | 3  
 © Олена Лоза

Казка про гномика

з рубрики / циклу «Зорепад (вірші для дітей)»

Коли до вікна підпливає

Кораблик місячний, 

На білих вітрилах долаючи

Море зоряне, 

Крихітний гном

В теплих шкарпетках вовняних

Спускається вниз

По сяючому промінчику.

Фарби вийма з торбинки, 

Що яскравіших

У цілому світі

Ніхто і ніде не бачив!

Сміється у сні дитинка –

Гномик пише, 

Фарбує сріблястим

Казки і мрії дитячі.

Мережить узори, 

Малюючи все, до дрібнички, 

Тоненькими пензлями

З хутром, на кінчиках, заячим.

Та то для найменших, 

Для старших –

З руденьким, лисячим, 

Тримаючи пензля

В мініатюрних пальчиках.

Куйовдить волосся

І в’яже в пасемках вузлики, 

Аби не забув хто, 

Коли вже дорослим став, 

Чарівні казки

І дивовижну музику, 

Яку на сопілці вербовій

Малечі грав.

Відчалить кораблик, 

Здійнявши вітрила білі.

У морі зірковому –

Ні берегів, ні дна.

Та, може, цієї ночі, 

Здолавши хвилі, 

Прилине на світлий вогник

Твого вікна.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!