Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
18.12.2015 15:00Нарис
 
Дід
100000
З дозволу батьків
© Оля Стасюк

Дід

Оля Стасюк
Опубліковано 18.12.2015 / 33363

Сиджу на горбику. Коло ніг – трава колишеться, поле простягається, скільки оком видно. Курява стихає на польовій дорозі. Пташки в колоссі пурхають, ромашка коло стежки цвіте, романець хитається. Сиджу.

Приходить дід і сідає поруч. Сидить, склавши руки на коліна, і не дивиться на мене. Але знає, що я є. І я знаю, що він є. Хоча й ніколи його не бачила. Сидить; руки зморшкуваті, натруджені, на пальцях хіба ранки від риболовецьких гачків. Сидить, схожий на тата і на дядька, не дуже старий, але тихий і добрий. Мій дід.

Ззаду якась пташка скрикнула. Ми обертаємося: я рвучко, а дід повільно, спокійно. І знову сидимо. Я страшенно хочу щось спитати, а що – не знаю.

- Діду, - питаю, - а ви в раю?

Мовчить дід, посміхається. Стільки різного чула про нього. Дуже різного. Але він має бути в раю. Бо він – мій дід. Він на Великдень рибку жалів ловити, бо з неї тоді кров текла, як з Ісуса. Він все живе любив, стільки всякої птастви, грибів, рослин знав.

- Діду, - кажу знову і затинаюся. – А у нас війна.

Хмуриться дід. Все знає. І що таке війна – знає. Без великих орденів-медалей війну пройшов, двічі у німецькому полоні був. А тепер сидить тут, коло внучки. А в країні внучки – війна.

- Діду, - питаю, - а люди хороші?

Мовчить дід. Всякі люди. Німці, що вбивали і грабували села – погані. Німець, що прабабці показав, куди дітей від бомби сховати – хороший. Німці, що вели діда на розстріл – погані. А той, що пожалів і відпустив – хороший. І ті люди хороші, що в селі мирно трудилися, поруч з дідом рибу ловили, гриби збирали і, як він, всяких звірів і всяке зілля знали. А ті, що прийшли і загнали людей на фабрики і колгоспи, де мирні люди віку вкоротили – недобрі.

- Діду, - дивлюся на його світле, відкрите лице, яке ніколи не бачила, - а як воно буде?

Всміхається дід. Якось буде. Бо не може бути так, щоб ніяк. Якщо кожен робитиме те, що має – налагодиться. От так, як всяка комашинка і травинка своє діло знають і роблять. Знали ж старі – скільки ти для своєї сім’ї не рибаль і не полюй, не скінчиться ні риба, ні звірина. То вже через людей, що ради великої вигоди чи забави рибалять і полюють, почало все зникати. Замикаються люди у своїх містах, хмарочосах. І не знають, що таке зранечку в татарському пахучому зіллі з «хваткою» рибу позаганяти, або під яким каменем кращі раки водяться, або як сойку вполювати, або де маслята після дощу знайти. А дід знає.

Сидимо. Трава хитається, сонечко пече. А мені добре. Я з дідом.

А он над полем лелека полетів. Підіймаю очі. Небо чисте-чисте. Звідти, певно, зараз бабуся всміхається.

Повертаю голову – немає діда. Коники сюрчать, ромашки цвітуть. Тиша польова. Липень промінням на кожну стеблинку скрапує.

Добре з тобою, діду.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.12.2015 Поезії / Вірш
Лапатий сніг
19.12.2015 Поезії / Вірш
Аж пахне дубом мій старенький міст
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Нарис
19.12.2015 © ОлексАндра
Ліки від недуги
18.12.2015
Дід
11.12.2015 © Олександра
Моє не босоноге дитинство
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 10 (10+0+0+0+0)
Переглядів: 178  Коментарів: 8
Тематика: Проза, Нарис, люди хороші, німці, рибалять, погані
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 24.06.2016 17:13  Ольга Моцебекер для © ... 

Добре, Олю, написано. Реалістично, життєво, душевно й тепло. Хороший стиль, описи, добра проза. 

 16.02.2016 13:07  Олена Яворова для © ... 

Світлий сум опісля прочитання... а на душі тепло. Мудрі речі, чіткі образи. Майстерність авторки викликає повагу й бажання знайомитись з її творами далі. Дякую Вам, Олю.  

 19.12.2015 20:14  Олександр Новіков для © ... 

тепло 

 19.12.2015 10:49  Тетяна Белімова для © ... 

Олю, який ти написала чудовий і піднесений твір! Світлий, хоч і трохи сумний! Стільки емоцій пробудив!
Молодець!  

 19.12.2015 09:08  Ольга Шнуренко для © ... 

Так тепло стало на душі... Стільки любові до дідуся у кожному слові. Вражає дорослість і мудрість вашої душі, Олю! Цікава розповідь і гарні пейзажні замальовки... 

 18.12.2015 21:02  Тадм для © ... 

Вражаєш, Олечко! Сильний, яскравий твір. чіпляє 

 18.12.2015 20:21  Якобчук Павло для © ... 

Добрий настрій, добро посіяне добром повертається. Дякую Олю. Зичу тобі наснаги. 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
27.03.2012 © Микола Щасливий
17.04.2013 © Тетяна Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
27.11.2014 © Серго Сокольник
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди