Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.12.2015 21:13Гумореска
Про сучасність  Про життя  Про гумор  
10000
З дозволу батьків
© Віктор Насипаний

НЕПРАВИЛЬНО

Віктор Насипаний
Опубліковано 19.12.2015 / 33387

Чому в нас все неправильно? Чогось не так живем. Хтось каже, - життя таке. У всьому є свої плюси і мінуси. Може й так. Не все мусить бути добре. Буває світла сторона, буває темна. Отак і в житті. Там не так і тут не так. Що робиться. Не життя, а качелі. То вгору, то вниз. Скаче, як теща до зятя. Дітей більше, гріхів більше, боргів ще більш, а грошей - менше. Все вниз. А що вгору? А вгору навіть ліфт не хоче їхати, просто так. Всі говорять – балакають. Обіцяють. Нічого не росте. Навіть довіра. Он кіт сусідський ковбасі не довіряє. Не їсть. М’яса хоче. Бо він не дурний. Усе падає: і зарплатня, і штани. Ростуть тільки ціни та інфляція. Кажуть, винна суспільна ситуація і доляр. Качка би його копнула. Зміни ніби є, інвестиції ідуть. А в бюджеті – «діри»? Значить, неправильно ідуть інвестиції або не в ті кишені. У мене в кишенях теж діри. Отже, так задумано. А для чого? Щоби не було видно, як із однієї кишені в іншу гроші перекладають. Але щось мусить рости, підніматися. От чиясь мудра голова придумала, щоби підняти рівень життя, - треба підняти ціни на комуналку, спиртне і тютюн. А в результаті – ростуть палаци і статки інших. «Піднімаються» олігархи. Той на 500 мільйонів, інший – на пару мільярдів. Але ж по людях то не видно. Не по всіх. Он глянь на можновладців. Пика росте, пузо росте, - значить і добробут у нього росте. Певно, я не про те. У нас теж щось повинно рости. Наприклад, зарплатня в депутатів і міністрів у три рази. Тарифи ростуть. Скоро в когось ще один горб виросте, як у верблюда. Так то, може, ще й не так погано. Бо є в житті і біла смуга, і чорна смуга теж часом. Мені про це якраз один даішник казав. Питаю, чого у вас на паличках то біла смуга, то чорна? А він мені каже: то як в житті. То в шоферів є гроші, то нема. То трапиться зарозумний за кермом, то дурень дурнем, або таке нагле, вперте, що хоч самому втікай. Такі часи, що в кишені треба щось мати. Куди не підеш, не рипнешся – по довідку, до дохтора, до вчителя, - всі просять. Ті, хто мають, то тримають в сейфах і офшорах. А хто не мають, то тримають в кишенях дулі. Так, як мій сусід. І нічого. Каже, помагає. Як імунітет. Від проблем, ідіотів, злих людців і поганого настрою. А багачам якраз імунітету не вистачає. Слабенька, розумієш, імунна система. Он синок навіть помітив. Каже, мажоритарні округи, це що тільки для мажорів? Бо тільки й вони там вибори виграють. Дав гроші, гречку і гумаки. І маєш імунітет депутатський. І спиш спокійно, і крадеш далі. Де не глянь, куди не плюнь, - всі хабаря просять. Якби садили хоч би через одного, як бараболю надовго. Ато нині хапнуть показово, а завтра вже вийде, під заставу. То тобі не бацька Лукашенко. Той би посадив по саму бульбу. Всі беруть. У жеку, в садочку. Завідуюча прямо в очі каже: руку треба помастити. То кум почесав лоба, «врубав дурня» і приніс їй шмат сала. То, каже, вам на руку. Помастити. Та пані, як після окропу з кабінету вискочила. І взяли дитину до садочку без блату. Але все одно не те. Живем не так. Неправильно. Бюджет росте, аж тріщить по швах. Кажуть, є надія на позитивні зміни. Точнісінько, як у рекламі по телевізору. Все буде добре. Все ліпше і ліпше. Пам’ятаю, так і дохтор казав сусідці із другого поверху бабі Гані. Вже є ліпше, є позитивна динаміка. То є добре. А на ранок – бабці нема. Пішла спати. Ото тобі й позитивні зміни. Так воно є. Таки неправильно. По телевізору кричать: дайте нам кредит довіри. Іще чого! Мене життя навчило, що кредитам не треба вірити. Он банки понавидавали кредитів, а тепер «лопаються». Політики кричать: ще трохи і ми будем жити ліпше. А я думаю: ви то так, а ми коли? Кажуть, треба ефективних менеджерів та ще й із елітних вузів. Щоби навчили керувати. Економіку піднімати. А колись що. Простий вуйко із села. Був головою колгоспу. То керував так, що був ліпшим на район і навіть на область. А тепер що навчать. Не як добре керувати, а як ліпше вкрасти. Приїжджає такий топ - менеджер у село, рекламує добрива і техніку. То не знає, як до тої корови підійти. Зліва чи справа. Довго дивиться на одну, другу, третю. А потім каже: оця здорова, красива. Певно, молочної породи? А йому кажуть: та ні. Це якраз наш бик Федя. От що значить не спеціаліст. А ще менеджер. Не знаєш, не впевнений, не лізь. Он мій сусід Петя. Автомеханік – супер. І ніби руки звідти, де треба, ростуть. І голова на місці. А поїхав на пару днів у село, хильнув трохи і взявся вчити, як жити, дядька у селі. Той оре город конем. А цей помагати хоче. До плуга. Що я коня не бачив, не справлюсь? У мене он «тачки» по сто коней під капотом. І роблю. Що там одна кінська сила. І що ти думаєш. Підійшов не з того боку чи не ту шлейку потягнув. І бах, в груди копитом. І що ти скажеш? Не фахівець, а керувати хоче. Тому й дивуємось, що у нас вічно щось не так. Щось неправильно. У мене знайомий жив по гороскопу. Читав прогнози, на тиждень, на місяць. Прораховував, радив. Усе по знаках зодіака. А в нього шеф - Овен. І справді баран бараном. Хлопака тягнув роботу, як віл, за весь відділ. І в результаті що. Шеф пішов на підвищення, а його звільнили. От тобі й гороскоп. Що тут правильного? У мене теж таке. Був рік Коня, то пив, як кінь майже цілий рік. Був рік Гадюки, - то не повіриш, постійно одні гади попадалися. А тепер он рік виборів і що думаєш, - виберуть тих, кого треба, чи як завжди? Знову будемо у дурнях. Неправильно все. Неправильно. 

 

2015
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.12.2015 Поезії / Гумореска
ЯК У ВОДУ ДИВИВСЬ
19.12.2015 Поезії / Гумореска
АЛЕРГІЯ
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
23.10.2016 © Олена Яворова / Есе
Твоє пекло чийсь рай
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
Гумореска Про гумор
04.01.2016 © Каранда Галина
ЯК МИ ЗУСТРІЛИ НОВИЙ РІК?
19.12.2015
НЕПРАВИЛЬНО
21.11.2014 © Арсеній Троян
Смерть Всухомяткіна
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 1 (1+0+0+0+0)
Переглядів: 56  Коментарів:
Тематика: Проза, Гумореска
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.03.2012 © Піщук Катерина
27.03.2012 © Микола Щасливий
24.04.2013 © Тетяна Белімова
09.12.2010 © Тундра
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
03.12.2011 © Т.Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди