21.01.2011 23:13
-
920
    
  1 | 1  
 © Сателіт

Післямова

Мій срібний принц на чорному коні, 

Шкода, ти не герой мого роману. 

Від погляду твого душа не тане, 

І уночі не снишся ти мені. 


Уже, мій синьоокий менестрелю. 

Не б`ється, не тріпоче, не горить. 

Терпіння й час руйнують навіть скелі, 

Але не можна вітер запалить. 


Лети, мій леготе, лети у світ великий, 

Роздмухуй і гаси нові вогні. 

Мій красень-легінь, принц мій срібноликий... 

Як жаль, що ти не снишся вже мені. 



Квітень 2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!