29.12.2015 21:03
Без обмежень
36 views
Rating 0 | 0 users
 © Олександра

Русалко

Спинись.

Дарма що зараз море.

Дарма що ти немов тепер летиш, 

Розсип, не забирай у мене зорі, 

Ти в світлі місяця давно гориш..


Чому згасають твої сині ясні очі?

Чому від тебе вже залежить час?..

А ти з`являєшся.

Я знаю.

Тут. Щоночі.

Коли ще сутінь огортає нас.


Дарма що інша.

Все одно прекрасна.

Глибокі очі зачаровують усіх.

Не злим.. Ти зникнеш завжди вчасно, 

Залишиш геть не біль, а трохи втіх.


Ти знов тікаєш, незнайомко дивна?

Ну що ж, життя твоє це все - моря...

І за глибокі очі - ти не винна, 

Спинись на мить, морська моя зоря!


Я знаю, що втікаєш не від мене.

Для тебе люди інші, "не такі".

Бажаю все ж побачити шалено, 

Глибокі очі. Образи тонкі.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Все про все / Вірш | Олександра 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Мавко / Вірш | Олександра 18». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Олександра.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 14
Автор: Олександра
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Тим, яких кличуть з казки;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;