21.12.2015 17:13
для всіх
65
    
  - | -  
 © Григорій Божок

ДУМИ МОЇ

ДУМИ МОЇ

Думи мої, вірші мої, 

Мечі, стріли, солов’ї, 

Хмари, блискавки, громи, 

Мої доньки і сини!

Щедрі дітки своїй Неньці

На дорогах молодецьких.

Множать силу і звитягу, 

Вільнолюбство і відвагу.

Душу чистять, серце крають, 

Гідність в браттях піднімають.

Людям пам`ять повертають, 

До єдності закликають.

До соборності і злуки

Ланцюгами кріплять руки.

Свята правда, божий гнів

До кривдників й шахраїв.

Для розуму – джерело, 

Що коли і де було.

Для свідомості – сумління.

Для допитливих – насіння.

Для упавши – сила встати, 

Сумніви порозганяти, 

Дух зміцнить, плекати долю, 

Гартувати мужність й волю.

Патріотам – знання й сила.

Для свідомих – божа жила.

Думи народжуються, виростають

У вірші й поеми обертають.

Як у книжечку ввійшли -

Самостійно в світ пішли.

Кого гнівлять чи там сумують, 

Радують або хвилюють, 

Байдужим не залишають, 

До Слова й Діла спонукають.

В душах чистих і серцях

Знайдуть стежку, добрий шлях!

*

Коли ж усе оце побачу, 

Слізьми щасливими заплачу:

В народну мудрість щось покласти -

Більшого немає щастя!



м. Київ., 1.12. 2011р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!