27.12.2015 20:30
для всіх
224
    
  1 | 1  
 © Григорій Божок

ОДА СУРЖИКУ

Фобам – пуристам 

Роман «Війна і мир» великий 

Лев Толстой написав французько – 

російським суржиком. Квітка –  

Основ’яненко багато геніального 

створив російсько – українським 

суржиком. А класика нашої 

літератури Василя Стефаника 

не кожний українець зрозуміє! 

Віками нація твориться 

І слово щире в ній клубиться,  

Гарячі точаться розмови 

Про етнос, ідентичність, мову. 

Слово завали розгрібає,  

Збирає, повниться, єднає,  

Вовтузиться, силиться і тужить - 

Панує у розмовах суржик. 

Українське, польське чи російське,  

Угорське, румунське чи англійське - 

На сито справ, творів, віків 

Кладуть тисячі всіляких слів. 

Залізо важить, пір’я, пух – 

Важливо тут лиш серце й дух: 

Українська душа в народі оживає 

І буйно суржик скрізь вживає,  

Ростить, живить до сонця рветься,  

Вже не соромиться й не гнеться. 

Суржик українізації є механізмом,  

То ж обійдись тут без пуризму: 

Не смійся, зверхньо не поправляй,  

Радій, спілкуйсь й допомагай,  

Хвали і відзначай мовні аспекти,  

Сприймай, як місцеві діалекти - 

Багатогранність в мовній культурі: 

Мова народна і мова літературна. 

Твоя доброзичливість і доброта - 

Дорога в українізації золота,  

З часом прийдемо обов’язково 

Від розмовної у літературну мову! 

Україна, як нація –ще мале дитя,  

Ходити, говорити, спільно жити вчиться,  

Батьком і матір’ю веди її в життя,  

Навчи любити, поважати і гордиться! 



м.Київ, 14. 11. 2012р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.12.2015 00:58  Марієчка Коваль => © 

Мені подобається ваш підхід до справи. Толерантно дуже. Дякую.