Вимір лілового трепету
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
В пелюшках золотих
Колише сонце ніч,
Заплівши сплески сну
Між сполохи лілові.
У диві сплесків тих
Очей твоїх обіч
Я трепет осягну
В не мовленому слові.
А серце захлине
Солодка густина
В лункій системі мір
За миттю мить, не зразу.
Шукай, найди мене,
Відчувши аж до дна
За трепетами зір
Ліловий вимір часу.
Небесної ріки
Нестримна течія
Веде безмежжю лік
Ласкаво й терпко трохи.
Твоїх зізнань думки
Відчую вчасно я.
Їх сплескує потік
Лілової знемоги.
