ЗОЙК
З душі, від серця на поталу
З байдужих слів вогонь думок,
В полоні знань, бажань і зваби,
Жахливих фактів і чуток.
Там злодій точить ніж на брата,
Тут ворог душу відніма,
Уже горить Соборна Хата,
Кому - тюрма, кому – сума.
А сонце сходить і заходить,
І місяць дивиться з небес,
Скрізь зло нахабно верховодить,
Невже ти, Господи, воскрес?
м.Київ, 9.02. 2013р.