03.01.2016 15:44
для всіх
76
    
  1 | 1  
 © Олександра

Німфо

Німфо

з рубрики / циклу «Тим, яких кличуть з казки»

Твій голос - то спів струмка, 

Живого струн скрипаля, 

Душа - ніжна твоя, тонка, 

Лунає десь там, іздалля.


Твій дім - ліс чи гори високі, 

Чи озеро чисте й прозоре, 

Смарагдові очі - глибокі, 

Краса твоя та неозора...


Ти волю тримаєш в долонях, 

А сльози - із серця жалю, 

Вітри мов співають у скронях, 

А голос немов з кришталю...


Ти дивна. Весела, мов вічна, 

Всібіч розливаєш тепло.

У світі живеш ти одвічно, 

І подихом сієш зело...


Чекаєш без суму ясного

Яскравого сонця у хмарах.

Дощу весняного рясного, 

Той час перевтілюєш в чари..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 04.01.2016 10:07  Тетяна Белімова => © 

Саш, у це важко повірити, але я у твоєму віці теж писала про друїдів і німф. Саме захоплювалася давньогрецькою міфологією.
Дуже сподобалася поетична візія німфи і з картинкою повністю зрослася))