04.01.2016 15:53
для всіх
87
    
  - | -  
 © Григорій Божок

СОН В МІСЯЧНУ НІЧ

Місяць повний угорі,  

День ночує на дворі,  

Де не спиться дідусеві,  

Міцно спиться дітворі. 


Вітерець тихенько віє,  

Серце з туги часом мліє,  

Що не встигне доробити 

І з задуманим зітліє. 


Тіні ходять ходуном 

Від гілок, що за вікном,  

Скрізь холодне світло лине 

І тривожить дивним сном. 


Сич вмостився і кричить 

Видно йому, той не спить,  

Сили темні підступили,  

Щоб свідомість придушить. 


Підсвідомість копошиться 

В ній сидять тисячоліття,  

В сні видиме з невидимим  

Не збираються мириться. 


Три – чотири серед ночі,  

Нема сну, хоч коли очі,  

Місяць в душу зазирає 

Й робить з нею, що захоче. 


В річці вода потемніла,  

В берегах нечиста сила,  

Місячна доріжка в’ється 

Всіх русалок розбудила. 


Не ходіть туди, хлоп’ята,  

Не жартуйте й ви, дівчата,  

Залоскочуть нехрещені,  

Спіть спокійно в своїй хаті. 


Світило в небі бовваніє,  

На місяць собака виє,  

Чи особачена душа 

Холодним викликам радіє. 



м. Київ, 26.06. 2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!