04.01.2016 20:54
для всіх
137
    
  2 | 2  
 © Григорій Божок

РОЗЛУЧЕННЯ

Йде у залі щемний суд,  

В нім повно народу,  

Розлучити взятий шлюб 

Все подружжя згодне. 


Суддя до них так і сяк,  

Діток, совість кличе,  

Чоловік же аж ніяк 

Миритись не хоче. 


«Скажи людям, вражий сину,  

Усю чисту правду: 

За що кидаєш дружину,  

Може інша вабить?» 


«Таж не знаю як сказати,  

Сам собі не вірю: 

В моїй жінці оселились 

Усі лісні звірі. 


Залюбила мене жінка,  

Мов манни об’їлась,  

Усе лізе до ширіньки 

Просто, як сказилась. 


Виліз навіть на горище,  

Зовсім сну немає,  

Прокидаюсь, а бабище 

Вже мене сідлає.» 


Суддя тоді до дружини 

Словами лоскоче,  

А та йому як підкине: 

«А я й зараз хочу!» 


Мужі в залі реготали,  

Лізли під спідниці,  

Жінки човгали ногами,  

Метали сідниці. 


Суддя домагавсь свого,  

Не всміхнувсь ні разу,  

Довела вона його 

Прямо до…оргазму. 


Еротична чудасія 

У судах буває 

Коли пристрасті стихія 

Все перемагає! 



м. Київ, 18.08. 2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.01.2016 00:14  Коруняк Жанна Борисо... => © 

Оце вжарили!!!!))))Аж паленим запахло)))