07.01.2016 04:09
Без обмежень
141 views
Rating 5 | 2 users
 © Шупер Віктор

Перший з кінця

останній день

це як перший

але з кінця

як кров гаряча

що витіка із артерій

як тіло людини

яка немає свого

лиця

усмішка шакала

принизливий сміх

гієни

серед камінних

джунглів

серед піщаних

прерій


серед твого космосу

звідки вкрали

вдосталь зірок

серед порожнечі

у якій ти щоразу

робиш свій перший

крок

знаючи що завтра

знову його повториш

знаючи

що не виберешся звідси

без Неї ніколи

доки тобі не допоможе

зробити це

покинути темряву

Її рука

 7 січня 2016 [0:24]



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Верлібр, Про кохання, Про життя, Про дівчину

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Ти просто причина усіх Її життєствердних змін / Філософський вірш | Шупер Віктор». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Коли сідає сонце / Верлібр | Шупер Віктор». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Шупер Віктор.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 08.01.2016 20:55  © ... => Лариса Пугачук 

та ні, просто до зустрічі з нею за свої 27 ніколи жодного разу не відчував себе щасливою людиною. без неї це справді нереально. 

 08.01.2016 06:12  © ... => Марієчка Коваль 

буде присутність - обоє вийдемо з темряви) 

 08.01.2016 06:11  © ... => Лариса Пугачук 

то все залежить виключно від коханої. іншої радості та іншого щастя окрім неї у мене в житті нема 

 07.01.2016 20:09  Марієчка Коваль => © 

чи її присутність. Цікаво. Зірок всім вистачить) 

Публікації автора Шупер Віктор

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо