ДЕ ТИ, ДОЛЕ?
Видиме з невидимого в світ являє,
Несе в собі мету й завдань печать,
Хто долю вже знайшов а хто шукає
Щоб тим, ким може неодмінно стать.
З поганої вівці хоч вовни віхоть,
Де б не пекло, там скрізь болить,
Крадуть із необхідності, на втіху-
Обідно коли зло ще хто творИть.
Не плюй в криницю, будеш пити,
Не зарікайся від тюрми і від суми,
Не рубай сучок, де можеш ще сидіти
Поки все дерево в огні не загорить.
Не кидай бісер тим, хто не оцінить,
Святиню бережи, собакам не давай,
Де водопад річкову воду круто пінить
Добро і щирість завше мають водограй.
Що хочеш бачити, те часто бачиш,
Щоб знав де упадеш, солому підіслав,
Терпів би тих, хто думає інакше,
Дивився, слухав і їм добра бажав.
Де ж ти, доле, в світі заблудилась -
В народі, в поколіннях чи в віках?
Так хочеться, щоб зірка засвітилась
І ми усі знайшли свій вірний шлях!
м. Київ, 27.12. 2013р.