09.01.2016 16:01
для всіх
78
    
  - | -  
 © Григорій Божок

Д ІД

Д ІД

Дід по батькові - Андрій

Чув, але не бачив,  

В п’ятьох дітях його слід

Й чотирьох я значив.


Трифоном - по мамі звався,  

Ну, це - чолов’яга!

В імперіалістичну воював,  

Після був в ватагах.


Більшовицький багатир,  

Скрізь, де посилали,  

Навіть у голодомор

Комуну будував він.


Сам стріляв, його стріляли,  

Та зумів же вижить,  

Куди скажуть, чи послали-

Скрізь на совість служить.


Був малим та мало знав

Та все ж пам’ятаю

Як з евакуації вертав він

До рідного краю.


Колгосп і цукрозавод -

Скрізь одна розруха,  

Тут він діяв, і народ 

Знов ставив на вуха.


Потім сліпота і неміч,  

Пенсія нікчемна,  

Де не ступиш - треба поміч,  

Бо людина темна.


То на очі він став темним,  

Хоч й велика вада,  

Жив завжди життям буремним,  

Виписував «Правду».


У президію на зборах

За руку водили,  

На комуняк наводив шорох,  

З трибуни громив їх.


Мав друга – ворога сусіда,  

Дідом Марком звали,  

Непримиренні в бесідах -

Під тинком кричали.


Обом їм читав газети

«Известия» і «Правду»,  

Після підставляв кашкета

За труд – в нагороду.


То ж спасибі їм по - свойські

За науку славну,  

Хоч в нас з п’ятого російська,  

А я в другім знав вже.


Діда з прапором ховали

У п’ятдесят четвертім,  

Пам’ятаю, що стріляли,  

Тепер вже над мертвим.


В колгоспі мама працювала-

Бідність та нестатки,  

Люди тяжко проклинали

Маму разом з батьком.


Троє сиріток голодних

Й батька гріх великий,  

Став в нещастя і недолю

Їй й маленьким дітям.


За що, Боже, ти караєш

Вдів й дітей невинних?

Ти всесильний, усе знаєш,  

Свою волю чиниш.



м. Київ, 15.02. 2014р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!