Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
10.01.2016 16:26Різне
 
51000
Для дорослих (18+)
© Суворий

Чи варто забороняти матюки в літературних текстах?

Суворий
Опубліковано 10.01.2016 / 34061

Одне з найбільш контроверсійних питань, яке раз по раз спливає на повістці дня. Матюки в поезії та прозі: тихеньке за чи категоричне проти?

Пересічний читач/автор ділиться на дві категорії. Тих, які прагнуть отримати суто естетичне задоволення від прочитаного/написаного і тих, які прагнуть автентичності. Перші (ідеалісти) вважають, що побудувати кращий світ можна приховавши від читачів все, що паплюжить і ламає чарівну гармонію Едемського саду, в який має перетворитись довколишній світ. Другі (прагматики) в сад не вірять і намагаються отримати 100% картину того, що було, щоб отримати новий практичний досвід. Перші хочуть читати про свої мрії, а другі - знати правду і вимагають від автора називати речі своїми іменами. Перші найчастіше ведуть розмірене, легко прогнозоване, правильне життя, другі - активні, авантюрні і позбавлені жодних ілюзій.

Мат по своїй суті річ безглузда, але прагматична. Дивно, але він покращує сприйняття інформації. Відкриває потаємні чакри і мобілізіє учасників діалогу. Сам неодноразово помічав, як несподіваний мат фокусує увагу співбесідника на потрібних деталях і переконує швидше ніж 150 слів з словника Грінченка. Більшість ділових/активних людей частенько лається і Ви обовязково почуєте лайку там, де люди перебувають в зоні підвищеної стресовості (на будівництві, виробництвах, засіданнях урядовців тощо).

Там, де мова йде про питання життя чи смерті, лайки надзвичайно багато. Тому місця бойових дій чи армія неможливі без матюків, як би цього не прагнули читачі-романтики та філологи-ідеалісти.

Особисто я байдужий до матюків взагалі і літературі зокрема, але проти категоричних заборон. Кілька матів в контексті не мають зупиняти Вас від ознайомлення з запропонованим текстом, бо в ньому може бути про справжнє життя набагато більше ніж в улюбленій пісенці про вітер, який дмухає з моря. І я не розумію тих, в кого починаються естетичні припадки та особиста неприязнь до авторів, які вмотивовано використовують матюки у своїх текстах для дорослих 18+. Зрозуміло, що підростаюче покоління варто максимально відмежувати від лайки і постійно доводити її безглуздість на конкретних прикладах, але якщо зосередитись на суто цій стороні справи і вбачати користь в забороні всього всім заради світлої мети, то будь-яку дитину варто відгородити і від Олівера Твіста, і від Гаррі Поттера, і від героїв Толкіна, бо немає жодної гарантії, що в житті вона не скористається досвідом паскудних персонажів. І взагалі від усього, де є дві протилежні точки зору. Невже так однозначно, що чисельні сцени насилля в дитячій літературі менш шкідливі для юної психіки ніж лайливі слова на вустах одного з персонажів. Давайте копати глибше і забороняти щодня трошки ще щось.

Ключовим аргументом проти матів є величезна кількість шедеврів світової літератури без оних, якими не перестають захоплюватись і через століття. Але міняється час, міняються люди, міняється епоха і ось ми уже зачитуємось витвором пера Сергія Лойка "Аеропорт", де, судячи з чисельних відгуків (ще не читав), лайка - невід`єна частина атмсофери. Бо це достоврно, бо це правдиво, бо це сучасно і це загострює наші відчуття до критичного співпереживання героям. Невигаданим сильним персонажам з дорослого життя. І лайка, як не крути, нічого не псує.

Недоліків такого (лайливого) підходу у своїй творчості, теж немало. На кону стоятиме Ваша репутація. Кільканадцять творів в відвертому жанрі затаврує Вас як автора-маргінала або наслідувача Квентіна Тарантіно чи Леся Подрев`янського. Ваші тексти категорично не сприйматиме абсолютна більшість читаючого старшого покоління, яке в усі часи вирізняється консерватизмом та дбає про мораль. Друковані видання та інтернет-ресурси (наш не виняток) будуть регулярно відфутболювати Вашу писанину. Ваш творчий доробок ніколи не вивчатимуть в школах і не зачитуватимуть уривки на національному радіо. Якщо Вас, як автора, це влаштовує, напевно варто ризикувати. Зрештою, якщо Ви будете цікаві, а не розписуватиме лайку заради лайки, Вас все одно знайдуть і прочитають розумні, неординарні люди, бо геть зіпсовані, яких Ваші тексти могли б зіпсувати ще більше, не читають взагалі.

Ось така вузенька точка зору на фундаменальну проблематику, яка певно ж потребує доповнення... ну і, ясна справа, матюкатись чи не матюкатись кожен вирішує сам....

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.12.2015 Публіцистика / Культура та мистецтво
Радянське кіно як частина гібридної війни
12.01.2016 Питання-відповіді / Різне
Як написати коментар до тексту?
Чудово Добре Посередньо
Різне
08.02.2016
Чому ми стільки часу в житті присвячуємо всілякому лайну?
10.01.2016
Чи варто забороняти матюки в літературних текстах?
16.08.2015 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
ДЛЯ ЧОГО ПИШУТЬСЯ ТВОРИ?
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.83 (МАКС. 5) Голосів: 6 (5+1+0+0+0)
Переглядів: 142  Коментарів: 27
Тематика: Питання-відповіді, різне, матюк, лайка, стрес, естетика, маргінал
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.09.2016 09:03  роман-мтт для © ... 

однозначно: забороняти мат, лайку, будь-які обсцентні слова - це тупість. життя від того менш лайливим не стане. І підзадовбали різні "принцеси, що не какають", "хлопчики-дзвіночки" і інша публіка, яка непритомніє не тільки від пригадування в голос, а взагалі від думки, спогадів, художніх образів, починаючи зі слова "срака" і всім набором статевих органів не тільки людини, а і тварин, та й іншопланетян до купи.


авторе, далі не до вас особисто адресовано, далі - все про захист мату та лайки.

1. багато хто...

 01.05.2016 16:03  Галина Галіна для © ... 

Тактовна провокація 

 17.04.2016 22:42  Наталия Яценко-Мельник для © ... 

Є дуже багато теорій щодо походження "лайки" (пишу в лапках спеціально) І чи не краще фарисеям почитати ці теоріїї хоча би для загального розвитку свого світогляду, перед тим, як лицемірно кривити носа..Ніби все;) 

 08.04.2016 14:10  Ігор Рубцов для © ... 

Я спохопився вже після написання свого відгуку, бо головне питання звучить: забороняти чи ні? Забороняти неможливо. І тут все, як і у Бога: Він не стільки забороняє, скільки пропонує два шляхи. Один шлях широкий, вседозвільний, другий - значно вужчий. Релігійний кодекс не несе в собі функцію виправлення світу, а демонструє різницю між двома отими позиціями. Отак, на прикладі різних відгуків і ми, учасники обговорення, демонструємо різні підходи до поставленного питання. Що я можу? Висловитись і дякувати за те, що мені надано таку можливість. 

 07.04.2016 11:59  © ... для Наталия Яценко-Мельник 

Людям не можуть усвідомити три речі... Перша: кожен має право робити вибір сам і сам пожинати наслідки свого вибору... Друга: лайці для виживання НЕ потрібна література. 70 років тотальної заборони в СРСР лайку НЕ знищили. Вона комфортно передалась через кілька поколінь без жодних мас-медіа... Від цього навпаки обростала в очах підлітків навіть з так званих благополучних сімей аурою загадковості. А підлітки, як відомо, згодом стають дорослими. Третя: За 70 років СРСР, що ми прожили без лайки, люди НЕ стали кращими... Ніби все...

 07.04.2016 11:09  © ... для Ігор Рубцов 

Релігія - це взагалі кажучи певний кодекс, сукупність правил та ритуалів, яких треба дотримуватись. Але погодьтесь, що лише одиниці слідують цьому кодексу сповна, хоча абсолютна більшість вважає себе приналежними до релігії. Я розумію, що Ваше ставлення до цього кодексу дуже серйозне і Ваша позиція не поширювати, не рекомендувати теж зрозуміла. Але книга Лойка націлена НЕ на тих, хто уже вихований, як слід, і тим паче ще й слідує кодексу релігії. Будь-яка толкова книга націлена в першу чергу на переважну...

 07.04.2016 07:58  Ігор Рубцов для © ... 

Я з тих, хто категорично проти. І книжка Лойка, яку я також маю і читав - одна з багатьох книжок про війну. А ті числені книжки, не маючи в собі жодного ненормативного слова, не втрачають якості, якщо вони насправді написані талановито. На жаль, я не дам читати "Аеропорт" своїм дітям і не порекомендую друзям. Навіть дещо з творів Василя Шкляра я ніколи не запропоную дітям тільки тому, що там вживано слова, про які Святе Письмо каже: "Нехай жодне гниле слово не виходить із твоїх уст". Навряд чи я прикрасив б...

 01.04.2016 21:10  Наталия Яценко-Мельник для © ... 

:) То все фарисейство. Лайливе слово - жирний знак оклику у мові (звісно, в міру) Де раніше була ця стаття? В моїй першій збірці був один-єдиний вірш з матюком. До речі, мій улюблений. І мені перекрили дорогу...Оті самі фарисеї, що на публіці кривлять ніс. а вдома вільно спілкуються матами.  

 12.01.2016 22:00  © ... для Ем Скитаній 

я зрозумів... можна не продовжувати...

 12.01.2016 21:53  Ем Скитаній для © ... 

поставив чудово! - бо все сказали...спізнився (далі йде нецензурне слово)... 

 11.01.2016 10:42  © ... 

Всім дякую... Даний текст насправді був суто тестовий під нову рубрику і скомпонований так, щоб вцілому нічого не пропагандувати і одночасно не заперечувати. Хотілося побачити чи можлива відсторонена дискусія між учасниками на провокативні теми. Дивно лише, що ніхто не висловив свого категоричного фе та не запідозрив автора в непорядності... Для цього були всі підстави... Ще раз дякую за коректність при висловленні точок зору. 

 11.01.2016 09:52  Каранда Галина для Марієчка Коваль 

Слово матері


Я згодна з Олегом...

 11.01.2016 00:34  Марієчка Коваль для Олег Буць 

а, і до речі. живий приклад. якби мені кожного разу поверталося "щоб ти здох", я б вже сто разів здохла. був один паразит, який мене так виводив із себе... давно то було і неправда) так що... все індивідуально) 

 11.01.2016 00:32  Марієчка Коваль для КАЛЛИСТРАТ 

Зате як витончено прозвучало) 

 11.01.2016 00:29  Марієчка Коваль для Олег Буць 

все залежить від ситуації. якщо це сказано між тим-сим, то це належить до лайки. 

 11.01.2016 00:12  Олег Буць для Марієчка Коваль 

щодо речей, які протиставляють матам - типу "щоб ти здох", то це не лайка, а прокльони. і я не знаю, що гірше. бо всі прокляття вертаються до того, хто їх кидав. і добре би було, якби лиш до нього одного. вони на його потомків падають. якщо буде вибір - клясти, чи матюкатись - я буду матюкатись 

 11.01.2016 00:08  Олег Буць для © ... 

а як зважати на те, що без мату в житті ніяк, і тому - треба чи не треба - він має бути в творах, так давайте і інші прояви життя будемо докладно описувати! наприклад, як сантехнік приходить, а вдома сама господиня!)) та гарно так, з подробицями! дас іст фантастіш! - о, я, я!))
або якийсь негативний персонаж в туалет заходить, сідає... а далі - все описуємо, із потугами, із звуками, із запахами... а потім, як на негативних руку наб"ємо, можна перейти і до позитивних... аби ніхто не думав, що вони завжди квітами пахнуть.
причому, сам я вважаю, що часом матюжком так і хочеться десь щось приправити! але! саме приправити. як сіллю, перчиком, лавриком. тоді буде самий смак!)) 

 10.01.2016 23:58  Олег Буць для © ... 

А те, що на війні, і, взагалі, в будь-якій екстремальній ситуації не до розшаркувань - це всім ясно. але писати все слово в слово, бо то правда... ось вірш, фронтовий, з 44-го року. дуже коротко сказано, що без мату в атаці ніяк. але - як сказано! Це - микола старшинов. до речі, він потім написав "тише, я прошу вас, только тише, голуби целуются на крыше..." хто пам"ятає, той зрозуміє, якого рівня була ця пісня.

.

Ракет зеленые огни

По бледным лицам полоснули.

Пониже голову пригни

И как шальной не лезь под пули.

.

Приказ: «Вперед!»

Команда: «Встать!»

Опять товарища бужу я.

А кто-то звал родную мать,

А кто-то вспоминал – чужую.

Когда, нарушив забытье,

Орудия заголосили,

Никто не крикнул: «За Россию!..»

А шли и гибли

За нее.

 10.01.2016 23:53  Олег Буць для © ... 

працюю в середовищі іноземців - середніх азіатів. вони розмовляють своєю, матюкаються російською. цікаво звучить. часом усе розумієш)). одного разу запитав: у вас що - своїх матів нема? є - відповідають - але якби хтось щось сказав на мою маму по-нашому, я би його вбив. а руский мат... ну, для них приблизно так само сприймається, якби ми через слово казали "фак", "шіт", "шайзе" чи ще щось. і зрозуміло, про що мова, і матюкнувся, і вухо не зачепило. як при союзі деякі письменники, котрі не хотіли писати правду про радянську дійсність, писали її про закордонну)). хто хотів - між рядками вгадував. приклад - "17 миттєвостей весни" юліана семенова. там так гарно описується тоталітарний устрій держави, засилля нсдап і гестапо!))) розумному будо досить)) 

 10.01.2016 23:29  Марієчка Коваль для © ... 

ну, я про грубі матюки. ви розумієте: лярва, сучка і все нижче і нижче до ... щось таке українське, наприклад, "щоб ти здох" лайкою не вважаю) 

 10.01.2016 23:24  Марієчка Коваль для © ... 

я постаралася впихнути себе в першу категорію, хоча кілька матюків влізли разом зі мною :) Аби в саду скучно не було. Я - за справжню і якісну лайку! Хоча такі твори читати уважно і коментувати не буду. Цікава була ваша думка. Дякую) 

 10.01.2016 23:20  Марієчка Коваль для КАЛЛИСТРАТ 

так, хороші думки у вас. Уже вкотре цікаво читати) одне. якщо письменник просто списує з людей їхню говірку, то вже не потрібно щось адаптувати... якщо з голови пише, то зрозуміло... криво в будь-якому випадку вийде. 

 10.01.2016 17:25  © ... для КАЛЛИСТРАТ 

тверезі думки... поділяю 

 10.01.2016 17:13  © ... 

У нас новий розділ Питання-відповіді. Будемо намагатися відверто відповідати на складні питання, ділитися власним баченням та шукати відповіді гуртом. Можливо новий формат стане корисним і приживеться на проекті...

 10.01.2016 16:53  Каранда Галина для © ... 

Ну, в мене в цьому плані лексичний запас дуже малий:) так що навряд чи зуби зведе... 

 10.01.2016 16:49  © ... для Каранда Галина 

Життя дивна річ... Спочатку терпіти не можемо, а потім криємо матом когось аж зуби зводить... і нас буває криють... за шось хороше звісно... хе-хе 

 10.01.2016 16:40  Каранда Галина для © ... 

О! Якщо лайка заради епатажу (мов, от який я незалежний і сміливий автор, і плюватиплювати на вас всіх хотів) - це однозначно відштовхує. якщо для показу дійсності - то куди ж без неї.. .
А в житті - терпіти не можу, коли матюки для зв`язки слів і коли у ставленні до людей. У ставленні до ситуації підтримую...  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +41
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +86
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +78
ВИБІР ЧИТАЧІВ
26.11.2011 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
03.12.2011 © Т.Белімова
23.02.2013 © Тетяна Белімова
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди