11.01.2016 18:23
для всіх
119
    
  - | -  
 © Григорій Божок

НАПРЕДОДНІ

НАПРЕДОДНІ

Божа доля, ти все знаєш,  

Що захочеш - зробиш:

Де не думав - посилаєш,  

Де бажалось - гробиш.

Все ж цікавість розбирає

Напередодні, на межі:

Невідворотне зустрічаєш

Ще й лишаєшся живим.

«Як ти себе почуваєш?»

«Спасибі, погано» -

І з копит у мить злітаєш.

Несвідь. Морок. Яма.

Кілок в горлі. Ні дихнути,  

Ні лягти, ні сісти,  

Лиш її кохані руки

Одні в полі чистім:

Несли, тягли, піднімали,  

Всі ліки - по ліку,  

Витирали, розтирали,  

Добавляли віку.

«Не смій мене покидати!»-

Веліла невстанно, -

Маєм разом доживати,  

Розставатись рано.

Підеш, голубе, тоді,  

Як Господь накаже,  

І ніколи у чужій,  

А лиш в свою ляжеш.

Доля усім життя пише

Закрито й неясно -

Не раніше й не пізніше

Та все робить вчасно».

Вдячний спокій у душі

Бог благословляє,  

Якщо був вже на межі -

Світ не заблукає.



м. Київ, 11.06. 2014р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!