11.01.2016 22:06
для всіх
147
    
  3 | 4  
 © Кучеренко Олександр Васильович

Паперовий

Паперовий

Народжуючись, щенята стають собаками.

Котенята стають кішками і котами. 

Корівки приводять телят, що стануть корівками.

Коли народився я – моя мати 

принесла в руках папірець.


І я сам став тим папірцем, а він став мною.

Спочатку я літав паперовим літаком поміж хмарами.

Пізніше, батьки змайстрували з мене паперовий корабель

і посадовили його в глибоку глибоку калюжу.


Пливи, мій кораблику, тільки пливи!

За стернового хай править тобі мудрий вітер...

Щоразу, відправляючи мене в чергове плавання,  

до щогли прилаштовували нове паперове вітрило.


І ось вже не десятки, а сотні таких вітрил

обліпили мене густо, неначе весняні котики.

Проте, під вагою їх плисти ставало дедалі важче і важче.

І настав той день, коли папірці,  

замість того, щоб з вітром тягнути за обрій,  

потягнули мене на самісіньке дно калюжі.


Пливи, мій кораблику, тільки пливи!

Потопившись, відроджуйся знов папірцем

в материнських дбайливих руках.

І струшуй з плечей своїх паперових


паперовий тягар 

паперових вітрил,  

паперове життя,  

паперових людей,  

паперову вуаль

з паперових очей,  

мов пожовкле осіннє листя...


© Саша Обрій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.01.2016 09:47  Тетяна Белімова => © 

Трішки мінорний, але цікавий за побудовою і грою думки! Сподобалося))
Беру в улюблене!

 11.01.2016 22:44  Каранда Галина => © 

А вірш, як завжди у вас, філософський.. .

 11.01.2016 22:43  Каранда Галина => © 

Батьки - вас- в глибоку калюжу??  Ви дійсно так відчуваєте?? ? Повірте,  батьки завжди хочуть,  аби ви пливли якнайчистішим руслом річки..  ладні руками її розчистити ради вас...