13.01.2016 14:44
для всіх
79
    
  - | -  
 © Григорій Божок

ЗУСТРІЧ

ЗУСТРІЧ

Роки без долі пролетіли,  

Здавалось, більше не збудить,  

Та спалахнуло, як зустріли,  

Минулу незбагненну мить.


Все завихрилось до основ,  

А погляд бажаним хвилює,  

І закипає знову кров,  

Вулкан чуттів в душі вирує.


Мов в ті роки, що поєднали,  

Зустрічний погляд пломенить,  

З такою пристрастю кохали,  

Й так жадібно хотілось жить.


В красі, як в дзеркалі води,  

Любов і зваба вигравають,  

В цьому полоні назавжди

Серце і душу залишають.


Легенький дотик - дар безцінний,  

Нестримна жага до єднань,  

Що безперервно хоч і змінно

Несуть зрадливість сподівань.



м. Київ, 1.08. 2014р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!