24.01.2016 16:28
для всіх
154
    
  5 | 12  
 © Дарія Балагура

Щастя не проґав, рідна

Щастя не проґав,  рідна

Це так фантастично і фатально водночас, що доля-злодійка наші з тобою шляхи розводить. Як мости у Петербурзі або колії на вокзалі. Не час, не місце, не резон. Фортуна оглушливо волає мені на вухо аби припинила виглядати тебе, поки їду маршруткою по вузеньким вулицям міста. Але я оглухла на хвилинку й осліпла на секунду, а ще,мабуть, заціпило мене. На тобі.  


Ми з тобою, як вигадка, як щось нереальне і неможливе. Як у дешевому фільмі про 2-ох підлітків і трагічне кохання. Коли усі зарюмсані виходять із кінозалу, а ти мовчки доїдаєш поп - корн, бо з тобою це насправді коється, зі дня у день ти переживаєш ці почуття. Коли усіх тягне на дно, а темна вода стуляється над головою, ти вже давно там, на самому дні, з якорем на нозі, аби зрозуміла, що порятунку не буде, не чекай. Коли через годину усі забудуть сюжет цієї мильної опери,а ти пам’ятатимеш, бо це десь глибше, ніж у думках, десь під сонячним сплетінням, там, де метелики пурхають.  


Я виходжу на кінцевій, морозний вітер боляче обпікає щоки, приводячи до тями. Я йду додому, сніг рипає під ногами, світлофор підморгує зеленим світлом.  

Знаєш, таке буває - проґавила зупинку. Але то пусте, дрібничка. Таке часто трапляється, коли ти в думках. 


Фортуна тихенько шепче на вухо: «Щастя не проґав, рідна». 

 



місто Ночі, 11.01.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.02.2016 18:24  Олена Яворова => © 

Вірю, що все на краще і що дійсно свого - авжеж не прогавите. Щастя чарівній авторці.

 25.01.2016 10:16  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарний твір настрою! І гарне побажання ЛГ самій собі)))
Нехай так і буде)))))))
Щасти!