25.01.2016 07:47
Без обмежень
94 views
Rating 5 | 3 users
 © Ольга Шнуренко

Зимовий антураж

«Можна любити зиму і нести в собі тепло, можна віддавати перевагу літу, залишаючись осколком льоду» Сергій Лук`яненко. "Осінні візити"

Надворі січень, але морози не січуть, і не лякають. Зима у місті і в селі – різна. Із-за тепломережі, яка проходить під землею, і завдяки теплу, яким дихають багатоповерхівки, міський клімат завжди менш суворий і більш помірний та лагідний…

А в селі, особливо у полі і в лісі – справжня зима, яка одягла дивовижну сріблясту сукню, оторочену білим лебединим пухом; а ще вона заквітчала білосніжним жасмином довгі коси і одягнула кришталеву корону…

Зима не тільки дивовижна і чарівна, але й дуже часто непередбачувана та неспокійна. То захурделить сніговіями і вкриє землю легким і пухнастим снігом, а то ляже спочити, спокійна і лагідна, виблискуючи на сонці міріадами діамантів.

На рівнині, як правило, хазяйнує бадьорий вітер і влаштовує снігові хороводи. Коли стомиться, летить до лісу і лягає спати на вкриті пухнастим снігом віти.

Небо взимку – мінливе і різнобарвне. А ще воно має різний настрій: то сонячний і радісний, а то похмурий і гнітючий.

Особливо цікаво спостерігати, як по-різному виглядає небо вранці, вдень, увечері і вночі, коли погода спокійна і немає снігопадів…

На світанку, коли сходить сонце, небо медове, напівсонне і ліниве. На горизонті – ніжно-рожеве, а сонячне світило нагадує помаранчевий м’ячик.

Вдень небо високе, бездонне, емоційно стримане, бліде, сіро-синьо-фіолетове, а сонячне світло холодне.

Увечері особливо цікава сонячна заграва там, де сонячне ярило заходить за небокрай. На полум’яному фоні темні хмарини виглядають як силуети дивовижних, гігантських птахів і звірів.

А вночі небеса, ніби чорна мантія мага, оздоблена зірками і місячним серпанком…

Зима – найбільш загадкова та казкова пора року, одночасно і чарівна, і зачарована…

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Есе, Про зиму

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Зимове адажіо (Зимове адажіо) / Ліричний вірш | Ольга Шнуренко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Тебе ніколи не забуду / Вірш | Ольга Шнуренко». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ольга Шнуренко.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 01.07.2016 09:33  Іванка Світла => © 

Так, я завжди "романтик у художньому стилі"))) 

 30.06.2016 20:27  © ... => Іванка Світла 

Судячи по творах, які Ви оцінюєте - Ви натура романтична, емоційна та експресивна))) 

 30.06.2016 15:28  Іванка Світла => © 

Дуже ніжно!) 

 25.01.2016 09:53  © ... => Тетяна Ільніцька 

Я також давно не була в селі зимою, але залишилися спогади, а за змінами кольорів неба я спостерігаю із вікна щодня... 

 25.01.2016 09:49  Тетяна Ільніцька => © 

Олю, як чудово Ви все підмітили!!!
І справді, рідко тепер буваємо на природі, не завжди можемо завважити зиму у довколишньому світі))))
Мені найбільше поле сподобалося)))  

Публікації автора Ольга Шнуренко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 16 | Знайдено: 96
Автор: Ольга Шнуренко
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Пейзажна лірика;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;