Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
27.01.2016 21:26Мініатюра
Про життя  Про час  
Писати?! Навіщо?
30000
Без обмежень
© Савчук Віталій Володимирович

Писати?! Навіщо?

Савчук Віталій Володимирович
Опубліковано 27.01.2016 / 34544

Писати?! Навіщо? До безпам`ятства, до огидності тисне щоденність. Думки і почуття вкриваються блідо-зеленою пліснявою і гидко пахнуть.

Кожний ранок, відкривши очі так бажається побачити у новому дні щось світле, щире. але, як не новини неприємні, то люди не щирі, то погода казиться... І тоді все починається знову. Думки пліснявіють, посмішка гіркне, серце болить і знову, і знову, і знову.

З останніх сил тримаєшся, що би не сказати щось різке, непристойне, неприємне неприємним. З останніх сил робиш каву і сподіваєшся, що це саме той нектар, що дасть сил і витягне з дна, та кава кінчається, а все, що мало зникнути матеріалізується на денці філіжанки дрібненьким, темним осадом, як нагадування, що все в цьому житті має кінець.

І не так все безнадійно і безпорадно, коли п`єш ту каву не сам. Коли дивишся в очі людині, яка тебе принаймі поважає, і бачиш там відбиток своїх почуттів, відчуваєш тепло і стає трішечки легше.

А коли сам? Коли сам, то немає бажання ні до чого! Ні до кави, ні до чогось міцнішого. Коли сам, то розумієш, що життя по-тихесеньку тане, як отой брудненький сніг на дорозі, що, як не намагаєшся зберегти той сніг білесеньким, чистим, знайдуться люди, які перетовчуть його своїм брудним взуттям, заплюють без сорому і підуть шукати інше "чисте місце".

А тобі що залишається? Тільки "цідити" оте все потоптане, зплюндроване через свої нерви, душу, серце... І боротися з набутою через нечистоти блідо-зеленою пліснявою і давитись від її їдучого духу...

Ось тоді і настає час писати...

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
27.01.2016 Поезії / Вірш
Так!
02.02.2016 Поезії / Ліричний вірш
Вгамуйся
Найновіше
03.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Грудка
01.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Паморозь
30.11.2016 © роман-мтт / Нарис
Інженери всесвітів
29.11.2016 © Маріанна / Казка
Смолоскип
28.11.2016 © Меньшов Олександр / Роман
Світ таємничий, світ наш древній… (Частина 1. Осколки. Історія 2)
проза
04.03.2013
Друг
27.01.2016
Писати?! Навіщо?
07.02.2016
Ангел
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 52  Коментарів: 10
Тематика: Проза, Мініатюра
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.01.2016 21:07  © ... для Марієчка Коваль 

ну...звиняйте...) 

 29.01.2016 12:53  Марієчка Коваль для © ... 

Yes, of course. 

 29.01.2016 08:02  © ... для Марієчка Коваль 

три-чотирі слова то забагато?! ) 

 28.01.2016 22:43  Марієчка Коваль для © ... 

я просто всіх із собою рівняю) тому тільки щирі і тільки приємні. якщо серйозно - просто забагато на таку мініатюру гону на простих і грішних, як на мене. 

 28.01.2016 20:19  © ... для Марієчка Коваль 

таке враження від Ваших слів, що Вам в житті тільки щирі і тільки приємні?! якщо це так пані Марічко, то щиро заздрю! )) 

 28.01.2016 20:17  © ... для Тетяна Белімова 

Дякую Таню! Ваші слова та Богові в вуха...) 

 28.01.2016 14:52  Марієчка Коваль для © ... 

високої про себе думки автор: "то люди не щирі", "неприємне неприємним". 

 28.01.2016 10:04  Тетяна Белімова для © ... 

Віталію Володимировичу... Нема слів... 

Нехай швидше минає мінорний настрій, а кава знову набуде смаку і кольору))) Нехай кожен ранок кава п`ється не в самотності)))) Щиро бажаю! 

 28.01.2016 08:02  © ... для СвітЛана 

дякую за прочитання і розуміння... це майже перший крок у прозі для мене, тому це мені важливо...щоб зрозуміли...) 

 27.01.2016 23:56  СвітЛана для © ... 

Ех, скільки кави ми заварили і спили на цьому ресурсі. Кожна кава - це окрема історія. Окремі переживання, окреме життя. Я прониклася Вашим твором, Віталіє. Добавлю від себе, а я люблю пити каву наодинці, коли ще всі сплять, коли жоден шурхіт ще не сполохав мій світанок. Пригадався цей мій незамислуватий твір - http://probapera.org/publication/13/19349/a-znajete-chomu-kava-chorna.html 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +33
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +84
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
27.03.2012 © Микола Щасливий
09.12.2010 © Тундра
23.02.2013 © Тетяна Белімова
06.01.2012 © Т. Белімова
11.11.2011 © Тетяна Чорновіл
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди