27.01.2016 22:01
лише 18+
167
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

На цвинтарі

На цвинтарі

О сонце, я накликала біду.

Ділю знов світ на добрих і поганих.

Піду на цвинтар. Трохи одійду

Від холоду, від поспіху, від граней.


Хрести, хрести, могилки, бузина.

Стіною ліс спиняє натиск мертвих.

Я із живих на милю тут одна, 

І ця одна вже й не боїться смерті.


Упала тінь вечірня на траву.

Стрічки із хмелю над хрестом нависли.

Хіба і справді все, чим я живу, 

Уміститься в чотиризначних числах?..

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.01.2016 14:51  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш то хороший, але настрої твої нікуди не годяться!
Ти що, сесію завалила???

 28.01.2016 10:00  Тетяна Белімова => © 

Трішки сумно й зарано, як на мене... Хоча, може, це ти, наслідуючи поетів-романтиків, написала?
Вірш дуже цікавий!

 27.01.2016 23:25  Каранда Галина => © 

Можна й без чисел... Голий камінь і годі.. . Мені б вистачило.. .