11.02.2016 10:09
Без обмежень
199 views
Rating 5 | 13 users
 © Каранда Галина

Сіра зона

Оте, що не вміщається в душі, 

що рве її і випирає в діри, 

та навпростець через своє ж “мовчи!”

гарцюється по залишках довіри.


Оте, що крає всесвіт по межі, 

на “ти” й “вони” - без права зрозуміти, 

що нищить і шепоче “збережи!”

вбиваючи кілочки - пережито!


Оте “воно” раптово завмира, 

зневажене і вражене без міри:

шматки людей ніхто вже не збира, 

розірваних війною в зоні сірій…

Лубни 10.02.2016



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш, Про дружбу, Про війну, Про життя і смерть

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Знайди 10 помилок, або з пісні слова не викинеш / Різне | Каранда Галина». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Казка про скромного робота (ЗНО Задерикувато-Наукове Опитування) / Тести | Каранда Галина». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Каранда Галина.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.01.2017 15:17  Костенюк => © 

Написано серйозно. Без сліз, що послаблюють. Про війну - так і треба. 

 31.10.2016 11:05  роман-мтт => © 

шматки людей ніхто вже не збира... 

 07.10.2016 11:47  © ... => роман-мтт 

та це таке... як пишеться - то пишу...
ні - то ні... 

 07.10.2016 11:08  роман-мтт => © 

пишіть: більше, більше і більше. воно не пропадає дарма - я знаю напевне.  

 07.10.2016 09:04  © ... => роман-мтт 

чого ж? є ще варіант: залишитися валятися в пилюці окреми шматками... доки не згниєш... чи ти мертвий, чи ти живий...
дякую, що читаєте... бо я вже давно не пишу.... 

 07.10.2016 00:28  роман-мтт => © 

тут лише два варіанти:
- або тебе зберуть;
- або ти сам себе збереш до купи.
і стосуються вони і живих, і мертвих.

а от третього варіанту - не дано. 

 15.04.2016 09:53  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

дякую... мені постійно здається, що мої намагання запхати в кожен рядок декілька значень робить їх незрозумілими для людей...але не запихати мені не цікаво самій...  

 15.04.2016 09:00  Ірина Затинейко-Миха... => © 

боляче читати...сильно написано! 

 19.03.2016 17:30  © ... => Дністран Оксана 

так вона так і називається.... дякую... 

 19.03.2016 17:28  Дністран Оксана => © 

Пронизливі рядки. "Сіра зона" - дуже влучно!!!! 

 14.02.2016 17:24  Георгій Грищенко => © 

Гарно написано. Натхнення Вам! 

 13.02.2016 17:49  © ... => Тадм 

спасибі 

 13.02.2016 12:16  Тадм => © 

Галю, близьке. класно написано! 

 12.02.2016 15:16  © ... => Тетяна Чорновіл 

з голів воно все й почалося. 

 12.02.2016 14:47  Тетяна Чорновіл => © 

Розруха, як і сірі зони з війною тепер починається в головах. Мабуть тут про голови й сказано. 

 12.02.2016 10:32  © ... => Лана 

та ні) я просто і сама засумнівалася, думала, що, може, й русизм... 

 12.02.2016 09:26  Оля Стасюк => © 

болюче. але гарно. 

 12.02.2016 09:24  Лана => © 

Розумний дядько)) Я ж не оспорювала. Я не навмисне) На автоматі написала так) 

 11.02.2016 21:17  © ... => Лана 

Грінченко сказав, що можна й навпростець)))) Дякую.

 11.02.2016 16:16  Лана => © 

Вразило, Галю. Сильна штука. В улюблене. Без слів.


перший отам, де навпрошки - !!!

 11.02.2016 15:46  Ольга Шнуренко => © 

Страшні новини чую щодня... Хоч мовчи, хоч кричи, на жаль нічого не зміниться... Мрію, що настане той час, коли люди порозуміються і закінчиться ця неоголошена війна, і знову буде мирне небо в Україні, бо будь-яка війна - це явище ганебне!

 11.02.2016 14:32  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

дякую... саме це й старалася передати. 

 11.02.2016 14:30  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Моторошно... Правдивий вірш, що змушує замислитись ще раз в якому світі ми живемо...

 11.02.2016 11:58  © ... => Володимир Пірнач 

дякую, Вов. 

 11.02.2016 11:57  © ... => Лариса Пугачук 

так. переживаючи внутрішньо деякі, наче дуже важливі, речі, вмикаю новини... а там про автобус, що на міні підірвався... шматки людей (буквально!) розкидані по асфальту. їх ніхто не збирає. повз них і по них проїжджають машини (бо ж страшно там зупинятися!) .сіра зона. нічийна земля. родичі, можливо, і не знають... це надзвичайно страшно.

 11.02.2016 10:44  Володимир Пірнач => © 

Класний текст.
Сподобалось. 

Публікації автора Каранда Галина

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 10
Автор: Каранда Галина
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: 2016 рік;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;