Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
03.02.2016 06:51Оповідання
Про тварин  
60000
Без обмежень
© Ольга Шнуренко

Котячі мемуари

Тільки коти знають, як отримати їжу без зусиль,
житло без замка і любов без хвилювань.
(У. Л. Джордж)
Ольга Шнуренко
Опубліковано 03.02.2016 / 34697

Кажуть, що коти - живучі, що в них є 7 життів. В житті мого рудого Тигрика вже трапилися такі події, що тепер я думаю, він буде жити довго, якщо вже вижив у таких складних ситуаціях…


Перша історія

Коли Тигрик був зовсім крихітний і спав у мене під боком, я одного разу вставала з дивана і він, цей незграбний диван, перекинувся і кошеня накрила і я, і диванне ліжко.

Цілу добу котеня лежало і не ворушилося. Я так плакала, думала, що кіт помре, а моя подруга сказала, що моє тигреня просто у стані больового шоку. І дійсно, через пару днів він уже бігав, стрибав, грався, як нібито нічого не трапилося…


Друга історія

Коли Тигрик підріс, він отруївся консервами «Віскас». Я носила його на руках в лікарню. Спочатку уколи робили лікарі, а потім я сама. Але кіт перестав їсти, лежав на шафі і сумно дивився на мене. Серце моє краялося і душа боліла.

Одного дня моя сусідка принесла гарного котика, з чисто вимитою шерстю, в тілі і, як виявилося пізніше, з хорошими манерами. Вона сказала, що якщо Тигрик помре, то для мене втіхою стане темне котеня.

Новий гість поїв із миски Тигрика, стрибнув у пісочок, попив воду з крана у ванній кімнаті. «Домашній» – подумала я.

І тут відбулося справжнє диво! Тигрик раптом ожив, стрибнув з висоти на підлогу і почав їсти, пити і навіть гратися з новим другом.

Я назвала котеня Мурзіком, тому що в нього мордочка була різнокольорова, ніби замурзана. Я вирішила, якшо Мурзік врятував Тигрика, то хай залишається жити з нами. З того часу мої коти, як рідні брати, хоча порода і окрас у них - різні…


Третя історія

Коли ми влітку були в селі, мій Тигрик любив сидіти на тину, або ж на хвіртці. Одного дня раптово з’явився сильний вітер, кіт злякався і стрибнув на землю, але промахнувся і вдарився грудною кліткою об гострий корч дерева. Це трапилося в неділю, в ветлікарні був вихідний, тому я його понесла до лікаря тільки в понеділок. Цілу добу він не їв, не пив і лежав нерухомо.

Ветлікарня є тільки в районному центрі на окраїні міста, і я кілька кілометрів йшла пішки і несла Тигрика на руках. Після того, як котові укололи обезболюючі і протизапальні уколи, мій котуся вже додому біг сам підтюпцем. Потім ще певний час я робила йому уколи вдома власноруч і давала ліки в таблетках, і згодом кіт повністю одужав…


Четверта історія

Мій Тигрик - дуже допитливий. Коли ми знову були в селі, він бігав до сусідів і годинами сидів біля курчат та качок і просто спостерігав за ними. Мій котейко нікого не чіпав і нікого не душив, тому що все життя їв спеціальний корм для котів і живе м`ясо його не цікавило.

Але його запідозрив в злих намірах сусідський собака, погнався за ним і, коли Тигрик був уже на паркані, пес підстрибнув, спіймав кота за задню лапу і відкусив йому кусочок пальця. І знову мій рудий кіт пішов на лікарняний.

Цілий тиждень я його рятувала різними способами, але він знову не їв і не пив. Тоді я взяла велику дорожню сумку, поклала туди кота і сказала: «Ну що ж, поїдемо знову робити уколи». І що ви думаєте? Кіт вистрибнув із сумки і почав ходити! Мабуть Тигрик трохи хитрував, не рухався і насолоджувався, що я за ним так старанно доглядаю…


П’ята історія

Ця історія вже про Мурзіка. Він весь час спав у мене на грудях і через деякий час захворів. Коли йому зробили аналізи, то сказали, що в нього гормональний збій і запитали, де мій кіт любить спати. Після моєї розповіді лікар порекомендував мені піти на консультацію до ендокринолога і перевірити щитовидну залозу.

В результаті перевірки виявилося, що мені терміново потрібно робити операцію. Ось так ціною власного здоров’я мій кіт врятував мені життя…


Шоста історія

Кожного разу, коли ми були влітку в селі, мої коти ділили територію. Тигрик у сусіда цілими днями ловив мишей на городі, або в невеличкому ліску, бо він – завзятий мисливець.

А Мурзік лежав цілими днями на даху і грівся на сонці. Іноді в кущах бузку він ловив горобців, але не душив, приносив їх додому і клав у мене під вікном, а я потім цих пташок годувала і напувала.

Одного разу Мурзік не прийшов додому на ніч. Його шукала не тільки я, а й сусіди, бо всі його дуже любили за те, що він пухнастий, товстий і спокійний, як удав, а ще дуже лагідний. З ним любили гратися сусідські діти.

Але наші пошуки були марними. Цілу ніч я не могла заснути. На світанку вийшла в двір, взяла Тигрика на руки і сказала »Немає вже твого братика».

Мурзік, який, як з’ясувалося пізніше, спав на горищі у сусіда, почув мій голос і став голосно м`явчати і битися всім тілом об дах. Ми взяли драбину і визволили кота з полону. Коли я взяла його на руки, я від радості кричала...


Сьома історія

Я дуже хотіла мати собаку, щоб вигулювати її в парку і заодно зміцнювати своє здоров’я, але так сталося, що в моєму житті з’явилися коти і я їх почала тренувати: вигулювала на поводках кожен день у лісопарку, вчила ходити по різних гімнастичних предметах на спортивному майданчику.

Тигрику це дуже подобалося, а лінивий Мурзік відмовлявся і, коли Тигрик тренувався, Мурзік лежав у мене на плечі та іронічно усміхався.

Одного разу ми їхали в метро і Мурзілка, як завжди, лежав сонний на моєму плечі. Зайшла група японців і почали його фотографувати. Мурзік навіть оком не повів і зовсім не реагував на спалахи світла. От що значить кіт-флегматик.

Іншого разу німці попросили дати їм на певний час Тигрика, щоб зняти з його участю домашнє відео. Їх двоє діток були на роликах і вони по черзі брали Тигрика за повідок і він біг попереду, ніби собака в упряжці.

Вже кілька років ми не їздимо в село, бо мами моєї на цьому світі вже немає. Тому весною і влітку ми часто відпочиваємо в парку, що недалеко від мого будинку. Я беру ковдру, маленькі подушки і ми зручно влаштовуємося на лавці. Я читаю журнали, а коти поряд зі мною дрімають.

Повз нас проходять мами з малюками у візках і з більш дорослими дітками за руку. Вони зупиняються біля нас і бавляться з котами.

Ось так ми і живемо. Мої любі друзі і я, як одна сім’я…

м. Київ 2.02.2016
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
02.02.2016 Поезії / Ліричний вірш
День “Єфимкині заметілі”
03.02.2016 Поезії / Ліричний вірш
Аномальний лютий
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Проза
16.08.2014
Промінь сонця у мові
03.02.2016
Котячі мемуари
22.09.2016
Вступ до поетичної майстерності
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 6 (6+0+0+0+0)
Переглядів: 78  Коментарів: 15
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.03.2016 22:52  © ... для Олена Коленченко 

Люблю їх як своїх дітей))) І в носики цілую ніжно))) 

 13.03.2016 22:19  Олена Коленченко для © ... 

Цікаві історії про домашніх улюбленців)) З оповідання відчутно як Ви любите цих котиків, а вони відповідають Вам взаємністю.... 

 12.02.2016 19:01  © ... для Дарія Китайгородська 

Поживемо, побачимо, загадувати щось - нереально, а обіцяти голослівно не буду...

 12.02.2016 17:12  Дарія Китайгородська для © ... 

Хай коти будуть здорові, а ваші оповідання про них - кумедні й живі ;) 

 03.02.2016 23:01  © ... для Панін Олександр Миколайович 

Далі будуть оповідання про котів радісні й дотепні ))) 

 03.02.2016 22:55  Панін Олександр Мико... для © ... 

Чудові мемуари, сподіваюсь, що "далі буде".

Коти, то особливе чудо, істоти, які живуть на грані двох світів.

Хай Ваші котики принесуть Вам ще багато-багато, щасливих миттєвостей. 

 03.02.2016 21:29  © ... для Марієчка Коваль 

1. Стосовно живого м`яса: мої коти полюють, бо в них є інстинкт, але не їдять ні мишей, ні горобців, бо вони гурмани...

2. Щодо займенників, це слушна порада. Перегляну і заміню займенники на іменники...

 03.02.2016 20:23  Каранда Галина для © ... 
 03.02.2016 20:01  Марієчка Коваль для © ... 

у вас там ляп - живе м ясо не цікавить, але на мишей полює. це я жартую. Впали в око горобці, яких ви напували. Дарма ви це робили. Треба було дати їм мирно відійти в світ кращий. ))))Вони обжирають всі вишні в садку. Цікаві душевні розповіді. Тільки із займенниками ви трохи перестаралися. Треба їх частково прибрати із тексту.

 03.02.2016 19:33  © ... для Каранда Галина 

Галю, а уявіть собі, як я все це в ліс везу і несу: ковдру, дві подушечки і 2 кота, кожен вагою десь 10 кг)))

 03.02.2016 18:17  Каранда Галина для © ... 

)дружна сімейка)
уявила Вас на лавочці з подушками й котами.) затишна картинка. 

 03.02.2016 12:33  © ... для Олена Вишневська 

Слава Богу, вже довгий час нічого з Тигриком не трапляється, бо ми рідко виходимо з дому і більше не їздимо в село, де на домашнім котів на кожному кроці чекає небезпека... Вони ж довірливі і не вміють захищатися від дворових забіяк...

Оленко, дякую за приємні побажання!

 03.02.2016 12:29  © ... для Тетяна Белімова 

Звичайно, кожен господар буде хвалити, перш за все, своїх домашніх улюбленців, і я не є виняток, тому скажу, що в мене коти гарні, розумні, дотепні, ніжні і добрі. Вони мене дуже люблять, а я їх просто обожнюю! 

 03.02.2016 11:50  Олена Вишневська для © ... 

Ваш тигрик пройшов справжнє "бойове хрещення"!
Хай Ваші теплі клубочки радують свою господарку і дарують Вам безліч приємних миттєвостей))) 

 03.02.2016 10:32  Тетяна Белімова для © ... 

Цікаві історії)) Дуже сподобалася Ваша оповідь, Олю))
Щоразу Тигрика була дуже шкода... А Мурзиком не можливо не милуватися. Навіть на відстані)) Навіть віртуально - прочитавши про його життєпис))
Здоров`ячка Вам і Вашим котикам!  

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
06.01.2012 © Т. Белімова
09.12.2010 © Тундра
26.03.2012 © Піщук Катерина
22.12.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди