05.02.2016 10:00
лише 18+
129
    
  5 | 5  
 © Оля Стасюк

Двері в ніч

Двері в ніч

Боротися? Яка ж у мене зброя?

А в неї – сильна, серце кам’яне.

І що, скажи, робитиму з тобою, 

Коли, з ваганням, обереш мене?..


Хіба не знаєш, що таке – не стерти?..

Чи ти відпустиш зраду у душі?

Я ж не боюся, кажуть, навіть смерті, 

Та погляд твій – гостріший за ножі.


Хоч розірвися навпіл, не зупиню.

Ти сам заручник власних протиріч.

Колись дволикі мали постріл в спину, 

А ти, двосердий, маєш двері в ніч.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.02.2016 17:34  Каранда Галина => © 

складна пора - молодість...
колись теж страждала такими почуттями.
гарно написано!

 05.02.2016 13:03  Ольга Шнуренко => © 

"Ти сам заручник власних протиріч. Колись дволикі мали постріл в спину, а ти, двосердий, маєш двері в ніч" - я оцінюю цей чудовий вірш в цілому на відмінно, а останні 3 рядки, як мудрий афоризм...

 05.02.2016 12:32  Олена Вишневська => © 

Олечко, який образ! Дуже сподобалось)

 05.02.2016 10:21  Тетяна Белімова => © 

Олю... нема нікого, страшнішого за дволиких дворушників двосердечних підлабузників, які продують навіть не за тридцять ескудо, а заради власної втіхи... Нехай Господь береже тебе від таких!