Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
08.02.2016 22:51Різне
 
110000
Для дорослих (18+)
© Суворий

Чому ми стільки часу в житті присвячуємо всілякому лайну?

присвячується усім тим, хто не може уявити свого
життя без боротьби з лайном
Суворий
Опубліковано 08.02.2016 / 34821

Окрім хороших речей, позитивних емоцій, родичів, друзів, гарних дівчат і класних пацанів, дощу, снігу, чистого повітря, креативних ідей, героїчних вчинків, кохання, теплої ковдри, смачної здоби, приємних літніх вечорів Вас оточує ще й всіляке лайно. Його настільки буває багато і воно на стільки щільне, що Ви перестаємо помічати всі принади довколишнього світу. Лайно може Вас зустріти на сходинках власного будинку, в високих владних кабінетах, в маршрутці, тролейбусі, в кабінет лікаря, магазині. Лайно не цурається ні релігійного свята, ні дня Вашого народження, ні віддаленої від нього за сотні кілометрів Вашої особистої шпарини в віртуальному світі. Лайном може виявитись зрадлива дружина чи чоловік, друг, в якому Ви розчарувались, керівник. Лайно може хтось написати в чаті чи воно саме впаде на пошту, навіть написати не Вам, але Ви про це обов`язково дізнаєтесь. Світ не без добрих людей. Найгірше, що може зробити лайно - це Вас страшенно образити, бо лайно немає на це ніякого права. Воно здатне дістати Вас з-під землі і тоді у Вас не буде жодного вибору, як розпочати витрачати своє дорогоцінне життя на нього.

А скільки у Вас того життя? Ну ясна річ ще принаймні стільки скільки Ви вже прожили, прошкандибали білим світом раз по раз втрапляючи в лайно то лівою, то правою ногою. Ви так завжди думаєте. Ви впевнені, що того життя ще оберемок точно. Що Ваш біологічний годинник цокає і цокає, а помирають лише невдахи. Ну і Ви, але не скоро...

І от сповнені праведним гнівом, Ви починаєте марити помстою лайну, що Вас образило. Ви лелієте ненависть до лайна, ділитеся нею з друзями між фразами привіт/бувай. Фантазуєте, як лайно буде страждати і чекаєте свого шансу. Ви забуваєте про родичів, друзів, добрі справи. У Вас же ще попереду ще стільки ж життя відміряно, все встигнете. Ви починаєте покрикувати на близьких Вам людей, що вони заважають Вам думати про лайно. Ні, Ви не ледар. Ви тяжко працюєте, але відпочинок - це час для роздумів про лайно. Біологічний годинник розмірено відбиває бам-бам... З родичами ще встигнеться. Щодня бачитесь - вони теж ще протягнуть ого-го. Головне не випустити з фокусу лайно.

А що Вами рухає? Правильно. Благородне відчуття, що справедливість має торжествувати. І ось Ви вже стоїте в колоні мільйонів борців за справедливість. Колись в ній стояв Адольф, Йосип Вісаріонович теж там стояв, стояв Пол Пот, Ленін. Всі прагнули, щоб восторжествували їхня унікальна справедливість. Але Вам ніколи обертатись і думати. Лайну треба помститись, довести ще і ще, що воно лайно. Розчавити і роздерти. Ще з малечку Вам втовкмачували, що дракону слід відрубати голову. І Ви не заспокоїтесь поки не відрубаєте. Ви так запрограмовані і у Вас немає ні сил ні розуму розірвати це замкнене коло.

А між тим Ваш біологічний годинник десь відстукує у спальні, на кухні чи за робочим столом. Цок-цок. Відстукує він "цок-цок" десь і у лайна. І ось трапляється диво. Лайно відкинуло копита. Несподівано. У Вас немає жодної радості. Ви ж не соціопат, щоб радіти. Ви вражені. Ви розумієте, що померла ЛЮДИНА, а Ви присвятили жирний шматок свого життя справді на якесь лайно. Просрали. Ви сором`язливо пригадуєте, що лайно зробило дещо й хороше, не так багато, як Ви, але все ж. Навіть, якщо лайно тяжко захворіло, Ви відчуєте теж саме. Ви ж не соціопат. Вас так виховали. Вчили співпереживати на автоматі. У Вас вже не перехоплює дух. І Ви відправляєтесь в пошук нового лайна. Але ні, нащо шукати. У Вас завжди під рукою треться свіже і не одне. Достатньо трошки натиснути, щось запідозрити і все. Земля закрутилась, як і раніше.

Але в той день, коли Ваш власний біологічний годинник зупиниться або його змусять зупинитись обставини, Ви навряд чи будете благати Бога подарувати ще хвилин 10, щоб добороти останнє лайно. Ви жалкуватимете за просраними безглуздо хвилинами, яких Вам уже ніхто ніколи не поверне, і своєю безмежно мізерною одержимістю. Ну і, ясна справа, думка лайна про Вас зміниться на краще. Воно ж теж не соціопат. Воно ж копія Вас. Співпереживає.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
18.01.2016 Рецензії / Книга
Номер Нуль
10.03.2016 Рецензії / Кінофільм
Підкорення авторитету
Чудово Добре Посередньо
Різне
08.02.2016
Чому ми стільки часу в житті присвячуємо всілякому лайну?
12.01.2016
Як написати коментар до тексту?
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 11 (11+0+0+0+0)
Переглядів: 162  Коментарів: 20
Тематика: Питання-відповіді, різне,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.09.2016 08:43  роман-мтт для © ... 

"Ну і, ясна справа, думка лайна про Вас зміниться на краще. Воно ж теж не соціопат. Воно ж копія Вас. Співпереживає." - оце саме класне. надія - є! живемо далі!!!  

 18.06.2016 19:15  Вікторія Івченко для © ... 

"Ви жалкуватимете за просраними безглуздо хвилинами, яких Вам уже ніхто ніколи не поверне, і своєю безмежно мізерною одержимістю". Чудово сказано. 

 01.05.2016 15:49  Галина Галіна для © ... 

Сильно, влучно, дуже важливо для кожної хвилини безцінного життя... 

 03.03.2016 08:15  Георгій Грищенко для © ... 

Мудро, сумно читати про боротьбу з непереможним лайном. А може щось таки зміниться і лайна поменшає.

 09.02.2016 16:25  Марієчка Коваль для © ... 

Тоді давайте дружно сумувати.... Амінь. 

 09.02.2016 00:23  Каранда Галина для © ... 

ми зараз пішли по колу... тобто продовжуємо його множити. в цій точці я вже була. 

 09.02.2016 00:20  © ... для Каранда Галина 

мені здається, що в багатьох це просто внутрішня потреба вигадувати лайно і зосереджуватись на ньому... мотивація ролі не грає. Привід знайдеться завжди...  

 09.02.2016 00:16  Каранда Галина для © ... 

одна з причин виникнення лайна - не те почути чи неправильно зрозуміти... 50% випадків...
зазвичай керуюся думкою, що людина не хотіла свідомо мене образити, але іноді не виходить. іноді краще перепитати...
це зараз не до конкретної ситуації, а взагалі. часто стикалася з цим скрізь. 

 09.02.2016 00:10  СвітЛана для Каранда Галина 

Так, Галь. 

 09.02.2016 00:10  Каранда Галина для СвітЛана 

Шекспір був не дурень... 

 09.02.2016 00:08  © ... для Каранда Галина 

відволікся на щось певно... сорі 

 09.02.2016 00:08  СвітЛана для Каранда Галина 

а стосовно  Вашого діалогу про любов) я б не встряла в цю дискусію, якби не поховала сьогодні не таку вже і чужу собі людину. Жахлива трагедія. Де дві сторони - мої родичі. І доки весь район перешіптується хто з них лайно - вони об"єдналися в одну родину і пробачили одне одному те, що трапилось за фатальних життєвих обставин. Я це до того , що люди самі шукають те лайно, про що й згадано в дописі

 09.02.2016 00:03  Каранда Галина для СвітЛана 

угу...  

 08.02.2016 23:59  СвітЛана для Каранда Галина 

А я дивлюся на ситуацію крізь призму себе. Пробую натягнути на себе.  Я точно знаю, що у кожній людині окрім лайна - закладено і щось хороше. Визнати свої мінуси - це правильно. Стосовно чуйності - згідна на всі сто. Чесність? Тут палка двох кінців, напевне, Галю. Іноді, чесність тільки розбурхує, і варто помовчати. Іноді варто сказати, що думаєш і стати тим лайном в очах когось) Цих дві позиції - цілком природі. Але є і третій варіант. Коли і правди не почуєш і чуйності не дочекаєшся, а та людина буде продовжувати помішувати основну вищезгадану масу. Того, я ліпше старим дідівським методом - усе починаю з себе. Так, важко... Ми багато часу та енергії  (а часто - здоров"я) затрачаєм не на тих людей... світ таки жорстокий

 08.02.2016 23:42  Каранда Галина 

... подумала, що часто лайно розростається саме від того, що його не називають його справжнім ім`ям... комусь воно не воняє, а комусь і воняє, так мазатися боїться. Послухати нас усіх - усі такі добрі, та справедливі, та чуйні, та чесні... а тільки реальна ситуація, де ту саму чуйність чи чесність проявити треба - де що й дівається... лайно в кожному з нас. тільки не всі це визнають. 

 08.02.2016 23:28  © ... для Марієчка Коваль 

це скоріше називається вселенський сум.... 

 08.02.2016 23:28  © ... для Каріна Зарічанська 

тема вічна... 

 08.02.2016 23:23  Марієчка Коваль для © ... 

ви сердиті)) о я-я) Треба тікати. Ну я так відчула. Сподобалось. Тепер я вас зрозуміла. Як автора. 

 08.02.2016 23:22  Каріна Зарічанська для © ... 

Чудовий твір. Така актуальна тема на сьогоднішній день. Жаль, що і далі це буде продовжуватись... Але надія є. Ловлю себе на думці, а чи не про мене це все? І сподіваюсь, що ні. Після таких поштовхів хочеться вдосконалюватись...

 08.02.2016 23:16  Каранда Галина для © ... 

лайно штука липка... вибратися важко.
я тут постійно відгрібала за те, що ставила питання. Але досі думаю, що їх завжди варто ставити, як мінімум собі.
Спитати себе: якого результати я хочу добитися в даному випадку? Чи хочу я, щоб лайно визнало свою вину? чи хочу я, аби воно стало думати про мене, що я цяця? чи буду я в цьому випадку думати, що лайно стало цяцею?
чи зможу я далі з ним нормально спілкуватися? Нащо воно мені взагалі здалося?
а головне - оте, що ви сказазали - ми ж не соціопати... чи зрадію я, якщо мій ворог потрапить у біду? чи зможу я сам зіштовхнути його зі скелі???? а що я відчую, якщо він помре, не пробачивши мені???
ці питання приходять з віком і з певним досвідом. причому - тільки своїм, власним... на жаль... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +32
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +35
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +83
05.09.2016 © Каранда Галина
Тест: Чи легко Ви орієнтуєтеся на сайті Проба Пера"? +77
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
27.03.2012 © Микола Щасливий
23.02.2013 © Тетяна Белімова
12.04.2011 © Закохана
18.09.2013 © Тетяна Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди