Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.02.2016 23:39Новела
Про дитинство  Про вітер  Про життя  Про дружбу  
30100
Без обмежень
© Ася Демиденко

Про те, що і ти

Все зливається воєдино. Час, простір, люди, комети, люди-комети, бездомні собаки. Нічого не має статі, не має жодних ознак живого чи мертвого.
Ася Демиденко
Опубліковано 12.02.2016 / 34899

Прощавай. Іноді так хочеться сказати це своїм страхам, комплексам і колишнім дівчатам. Ні. Ти вкотре стоїш на вокзалі і говориш це тому, без кого життя здається неможливим. Тим самим друзям, яким можна розказати всі свої проблеми одними лише обіймами. До зустрічі.

Вокзал, зупинка, сльози, які він/вона не побачить. І єдине, що ти зараз думаєш: ми так і не зробили нормальне фото. Хочеться повернутися назад. Записати на касету дні, які ви провели разом і поставити на повтор в старому програвачі.

Все втрачає суть…

Двоє стояли перед відкритим ротом автобусних дверей, який от-от відкусить його у неї. У них лишалось 3 хвилини.

-Що ти думаєш? Вона сказала це так, ніби небо в ту ж мить мало впасти їй прямісінько на голову. Вітер ламав кісти її рудому волоссю. Вона спитала це так, ніби очікувала відповіді.

-Про те, що і ти…

Час зупинився. Три хвилини почали зворотній відлік.

«Те, що і ти». Вона ненавиділа, коли хтось так говорив. З неї наче вийняли клапоть без того мізерної душі і кинули ним в обличчя.


Цікаво. Про що насправді думають люди, коли говорять так? Точно не ті слова про які треба мовчати. Не ті, якими можна говорити до ранку.

Всього лише одна беззвучна репліка в твоїй голові.

Невже їм також здається, що дощ – це лише протест проти весни. Невже теж думають, що треба бігти додому кормити ще ненароджених вовченят?

Невже їм теж час приймати ліки від хворих нирок?

Чому всі такі однакові?


Пів метра між ними ставали прірвою, яку не перейти. Вона бачила його, а ступити вперед, торкнутися – ні, не могла. Їй би кинутись в обійми, в поламані ребра, стати відірваним ґудзиком на пальто і поїхати з Всесвіту, танцювати з слонами в індії, слухати музику. Дружба часто дає надію. Краде затишок. Прощавай.

Ким вона була? Окрім, офісного працівника, поета-невдахи і люблячої мами? Та, що ніколи не була кимось. Її вигадували. Забивали якісь дані в систему спогадів, того чого не вистачало – придумували. Малювали картини. Розчаровувались.


Дівчина стояла мовчки. Краплі нерухомо зупинилися в просторі. Ненависть зникає.

-Про те, що і ти?

Вона посміхається. Невже він теж подумав, що скоро «ці дні». Невже він теж хвилюється чи там за десятки кілометрів в його коханого не промокли ноги і, як він буде їхати додому. Сміх.


Про те, що і ти думаєш.

Про те, що і ти відчуваєш.

Про те, що і ти пишеш вночі.

Про те, що і ти спати, бачити сни.

Про те, що і ти вмикати музику на телефоні.

Про те, що і ти гладиш кота, все бісить навколо.

Про те, що ти їде дах. Час йде так само біжить повз коридори крізь спогади перечіпається навіть час про те, що і ти.


Все зливається воєдино. Час, простір, люди, комети, люди-комети, бездомні собаки. Нічого не має статі, не має жодних ознак живого чи мертвого.

Вибухає в її голові.

Залишає в мозку і на очах шрами…


-Про те, що і ти. – тихим голосом каже він.

-Теж хочеш морозива? 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
12.02.2016 Проза / Новела
Про норовливого
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Новела Про дружбу
17.08.2016 © Ірина Мельничин
Криниця
12.02.2016
Про те, що і ти
04.10.2014 © ГАННА КОНАЗЮК
День незалежності
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.5 (МАКС. 5) Голосів: 4 (3+0+1+0+0)
Переглядів: 160  Коментарів: 2
Тематика: Проза, новела,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.02.2016 03:13  Віктор Насипаний для © ... 

усміхнуло. а непогано загалом. 

 13.02.2016 00:05  Каранда Галина для © ... 

відкритий рот автобусних дверей сподобався)

а я не вмію відповідати на питання "про що ти думаєш?"...

згадалося кіно про Шуріка, де екзамен учили... - "Угадал? - почти..."

Вітаю тут!

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
18.09.2013 © Тетяна Белімова
26.03.2012 © Піщук Катерина
10.07.2013 © іміз
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди