14.02.2016 03:20
лише 18+
133
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Наче дитяче

Наче дитяче

Плач дитини, мов кров, що стікає на ніж...

Без упину... І знову... Дитинко, облиш!

Що ти плачеш? Цей спокій, що вилився в жах... 

Що ж ти бачиш в квітчасто- мультфільмових снах?

Ах...

Руки- гойдалки? Силу й завзяття батьків?

Ляльки- мотанки в тіло ввіп"яті голки?

Це ніхто не побачить довіку, повір!..

В підсвідомості плаче прихований звір...

Вір...

Тихо дзенькнуть в пітьмі обереги небес...

Мій маленький, ніхто не образить тебе!

Те, що буде під ковдру покладено німб, 

Ти забудеш... А поки- мовчи уві сні...

Ні...

Ранок просто по зросту розставить усе, 

І дорослості постер тобі принесе, 

І, прикрасивши ним сублімовану хіть, 

Ти пізнаєш, що це не дитячі страхи...

Хі...


 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.02.2016 17:18  Георгій Грищенко => © 

Чудово. Натхнення Вам!

 14.02.2016 12:17  Тетяна Чорновіл => © 

Філософський і символічний вірш.
Щось потаємне бринить між рядками...
Але ж і ужастік!!!

 14.02.2016 11:40  Тадм => © 

Пригадався Ерік Берн з його людьми, що грають в ігри

 14.02.2016 11:20  Люлька Ніна => © 

Глибока філософська поезія. Торкається душі і серця.