Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
14.02.2016 03:33Новела
 
21000
Без обмежень
© Артем Чекаленко

Псих

«У той момент, коли людина починає замислюватися про сенс і цінності життя, можна починати вважати її хворою. »Зигмунд Фрейд
Артем Чекаленко
Опубліковано 14.02.2016 / 34923

Дев’ята ранку. Сиві, практично прозорі очі невиліковно душевно вбитого суб’єкта дивляться на єдину помітну серед денного неба зірку. Спостерігаючи за літнім чоловіком в синьому халаті тяжко помітити якісь емоції, напевно цей зрячий сліпець давно втратив хоч якусь цікавість до життя. Не думаю, що це хвилює хоч когось крім мене, адже серед нескінченного натовпу Богів, визначних державних діячів, супергероїв та просто шизофреників навряд є місце звичайним людським проблемам дивакуватого старого.

Так і я, відгородившись від тієї катавасії, що відбувається навколо, сиджу і милуюсь зеленим сонячним і теплим світом за скляними гратами. Вже бісову вічність я знаходжусь у цьому богом забутому місці, де мене водять на ледь не принизливі процедури і сеанси терапії, де мене практично не лишають на самоті із собою. Як би парадоксально не звучало, лише у битком набитій психами кімнаті для вільного часу я можу побути сам.

Завтра день моєї виписки, але чомусь радість, що завітала до мене опісля ранкового вітання з календарем, по завершенню кількахвилинного спостереження за годинником залишила мене, а посмішка, що перетворилась на шматок розтягнутої гуми неприродно прилисталої до мого обличчя, так і благала про вихідний.

Проводячи так багато часу тут я непомітно навіть для самого себе почав проводити паралелі зі своїм прісним і не наповненим такою кількістю видатних персоналій світом (ставте лайк за каламбур). Тут теж всі заклопотані своїми справами, кожен кудись поспішає і абсолютно не має часу на відпочинок: як той вчорашній, з буйних, без посмішки не згадаєш, просив мене допомогти дістатись до таксофона, щоб перезавантажити матрицю і врятувати Дамблдора, бо інакше порушиться часово-просторовий континуум і злі робо-гоббіти з палати 1-А влаштують тотальний геноцид усім науково-технологічним співробітникам охоронної служби НАСА.

Потім почалась гра ще цікавіша – «Знайди плюс», і гра ця почалась напрочуд легко, тут немає місця зраді, брехні чи нерозумінню, кожен до кого ти підійдеш обов’язково тебе вислухає, і якщо це в його силах надасть посильну підтримку у вигляді військової чи гуманітарної допомоги (хоча, це скоріше відноситься до попередньої гри, про паралелі), крім Брута, варто тобі відвернутись і КЛАЦ – подушка в спину. Врешті, деякі з тутешніх зазвичай змахують на адекватних людей, але їх не хвилює кар’єрний ріст, політика, алкоголізм, їм не потрібні гроші, та найцікавішим є їхнє ставлення до спілкування, варто тобі лише заговорити з кимось, виразити дружні наміри – ти отримаєш те, що в царині псевдо-здорових людей знайти тяжко - відчуття того, що ти потрібен людині, справжню вдячність. Потім я почав гру під назвою «Знайди мінус», не скажу, що їх було менше ніж плюсів, але вони здавались не надто переконливими, хоч я і надалі впевнений, що мені тут не місце, що я маю знаходитись у оточенні нормальних людей.

Хм, «нормальний»? Цікаво, що дійсно значить цей набір звуків та літер? Напевно це означає стабільність. Але хіба у сучасному світі злетів та падінь цін, настроїв, валюти врешті-решт, можна говорити щось про стабільність? Можливо, це значить «такий як всі»? Але хіба бути одним із безлічі сірих індивідів, що виходять з одного ідеологічного ксероксу нормально?! Після всіх цих роздумів я дійшов висновку, що це значить «адекватний», але одразу ж заблукав у противагах. Хіба можна називати адекватним суспільство у якому сотні й тисячі рабів готові вбивати за примарні обриси світлого майбутнього, що ховається за горами обману, жадібності, чужих ідеалів…

Дев’ята ранку. Мої сиві, практично прозорі очі дивляться на єдину помітну серед денного неба зірку. Сум. Я смикаю з уявної ромашки пелюстки, лишаючи посередині лише сонце і шукаю відповідь на питання «Куди ж мені повертатись?».

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
14.02.2016 Проза / Казка
ЩАСТЯЧКО
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
07.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Пілігрим
06.12.2016 © Ірина Мельничин / Новела
Ілюзії
05.12.2016 © Наталка Янушевич / Мініатюра
Думав "Чого тобі, жінко?"
05.12.2016 © Маріанна / Казка
Звір
Новела
14.02.2016
Всенижній
14.02.2016
Псих
12.02.2016 © Ася Демиденко
Про те, що і ти
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 4.67 (МАКС. 5) Голосів: 3 (2+1+0+0+0)
Переглядів: 99  Коментарів: 3
Тематика: Проза, новела,
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.07.2016 22:30  Ольга Терен для © ... 

Якщо ти не такий як всі, пливеш проти течії, шукаючи своє джерело, то завжди є ризик того, що тебе хтось назве неадекватним. Погано, коли немає друзів, які тебе розуміють і близької людини, яка буде завжди на твоєму боці, розділятиме з тобою твій біль. Все ж відносно в цьому світі. Хто зна, може людям після психушки простіше: від них менше вимагають ... 

 14.02.2016 15:58  © ... для Каранда Галина 

Дякую. Приємно чути. 

 14.02.2016 13:43  Каранда Галина для © ... 

Артеме, вітаю тут...
знаєте, багато Ваших думок я вже колись думала... тому мені близьке... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +8
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +53
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +36
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +87
ВИБІР ЧИТАЧІВ
09.12.2010 © Тундра
12.04.2011 © Закохана
29.08.2010 © Віта Демянюк
01.04.2012 © Каранда Галина
27.03.2012 © Микола Щасливий
18.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди