Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
19.02.2016 18:59Оповідання
Про село  
00000
Без обмежень
© Сергій Петрович Мошенський

На вигоні

Сергій Петрович Мошенський
Опубліковано 19.02.2016 / 35037

Вигін… Всі сільські дороги ведуть до нього, бо туди сходяться усі живі істоти у селі: жінки та чоловіки, діди та бабусі, хлопці та дівчата, діти та малюки. Це зараз у кожному дворі своя скважина, підведено водопровід, а раніше - одна криниця на всіх і та на вигоні. Ото ж і сходилися жіночки до кринички води набрати, ляси поточити, по теревеніти, кісточки обмити всім дівкам та молодицям у селі.  

- Ой, Грицю, ти з роботи? Дуже зголоднів? Я поставила підігрівати борщ, а сама побіжу на вигін по воду, буквально на п’ять хвилин, то ти через кожні півгодини помішуй його, щоб не підгорів… 

Чоловіки у вихідні сходилися на вигін пограти в карти: у «філя» - триньку дати, чи в «дурака» - пагони получити.  

А ще на вигін кажуть Майдан, бо на всі оказії споконвіку сюди збігалися люди, всім кутком : випроводжали хлопців в армію, зустрічали героїв з війни. Гуляли весілля – тиждень балгана не розбирали, проводжали на пенсію, чи в останню путь.  

На Репяхівці на вигоні стоїть церква, на Лукіївці – млин, на Баланівці – обеліск, на Гарбарівці – ярмарок.  

Вигін у вихідний день – це те ще, скажу вам, театральне дійство!  

Сонечко тільки зійде і починається… кругомворіт життя на вигоні: спочатку господар вигляне за ворота подивитися на небо. Затягнеться табачним димком від скрученої цигарки, виставить палець до вітру. В одних трусах, куфайка на голе тіло, на босу ногу кирзяки. Тільки він зайде в хату на доклад про «прогноз погоди на день», враз ранкову тишу пронизує свист батога, здаля чується «гоп, гоп, гоп» - це пастухи згукують корови в череду. «Дзвінь - дзвінь - дзвінь» - задзвонили дзвінко дзвони з Репяхівки на все село – жіночки в різнобарвних хустинках поспішають до церкви. 

«Ціп – ціп – ціп, цяп – цяп – цяп, тась – тась –тась, тю – тю – тю» - чується з кожного двору дитячий голос – пораються по господі. І знову тиша... тільки чути як шпачок виспівує на тополі, зозуля кує у лузі, бджоли над квітами невтомно гудуть.  

А після обіду, за традицією, люди виходять погомоніти на вигін. 

- Доброго здоров’я, кума!  

- З неділею будьте здорові, сусіде! 

В селі прийнято вітатися один до одного.  

- А чули новину… - і як мурашки, звідусіль сходяться люди, почути, розказати, прицінити.  

А за ними біжать з кожного двору: цап з козою, індик з індичками, гусак з гусками, качур з качками, півень з курками, коти, собаки. І всі вони мають свій голос: цап каже: «Бе», коза «Ме», індик «дик – дик – дик», індички «уть – уть – уть», гусак «ґа – ґа – ґа», гуски «ґо –ґо – ґо», качур «ках – ках – ках», качки йому піддакують «кря – кря – кря», півень на весь куток: «ку – ку – рі - ку», курочки йому аплодують: 

«ко – ко – ко». Жулька на проїжджаючих мимо коней з возом сіна: «гав – гав - гав». Кішка потираючи свій бік об ноги господині : «муррр.»  

Кожного літа до них приєднуються: козенята, індичата, гусенята, каченята, курчата, кошенята, цуценята, приїздять внуки.  

В цей час старші діти починають ганяти м’яча у ворота, які в будин день перетворюються на загін для прививок худобі. Менші граються в «цурки – палки», « третього лишнього». У повітрі гомін наростає, лементує вигін. 

- Маріє, то не ваша льоха риє картоплю на моєму городі? 

- Ой, лишенько, бісова кров з твоїм увірвителем. Петре, трясця твоїй матері, я ж казала, щоб ти зачинив на клямку хвітку до свиней, поки я по воду сходжу… 

Ось вже й голова на бричці зі своєю тещею з району повертаються. Сірко, Бровко, Рябко і Жулька накинулись обгавкувати проїзджаючу мимо двуколку: 

- Гав, гав, - вав, вав, - тав, тяв! - Туррр! 

- Доброго вечора, пане голово! Вибачте, що моя Жулька обгавкала вас і вашу мат…ещу. Вона, така зкажена, бісова собака, як моя жінка, то ще й може вам штани полатати. То ж ходіть здорові від гріха подалі. 

- Но, ряба, пішла! Цоб, цабе! 

Непомітно й час спливає. Вечірня зіронька сонце спати стала вкладати. Кури пішли на сідало. Корови повернулися з череди, забравши господинь до своїх дворів. Старші порозходилися вечеряти. Затьохкав соловейко у гаю. Час для молодечих розваг. Заспівала скрипка про кохання, гармошка з бубоном вдарили в закаблуки: то в польку, то в гречаники, то в гопак.  

- Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька… - полилася ніжна пісня по вигону, а далі спустилась левадою до річки . А там берегом перетворюючись в туман, що яром стеливсь долиною, аж поки нічого не стане видно. Сон потушив світло в людських оселях. Ніч засвітила ясні зорі. А тільки сонечко перші промінці змочить у ранішній росі, вигляне господар через тин, подивиться на вигін і попросить в Бога благословення на життя… 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
23.12.2015 Проза / Нарис
Ялинка
10.03.2016 Поезії / Вірш
Розмова з Тарасом Шевченком
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Оповідання Про село
16.05.2016 © Галина Галіна
Спогад з дитинства
19.02.2016
На вигоні
08.10.2015
Невірна
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 54  Коментарів:
Тематика: Проза, Оповідання
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
29.08.2010 © Віта Демянюк
12.04.2011 © Закохана
09.12.2010 © Тундра
01.04.2012 © Каранда Галина
22.12.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди