Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
20.02.2016 01:13Нарис
Про весну  Про життя  Про дружбу  Про дитинство  
Піонерський спомин. Психологічне
20000
Без обмежень
© Серго Сокольник

Піонерський спомин. Психологічне

Серго Сокольник
Опубліковано 20.02.2016 / 35053

Що б це Вам розказати до ночі таке, щоб трохи "зачепило"?

О!

Розкажу вам, любі друзі, піонерську казочку з витончено-психологічним підтекстом і недописаною кінцівкою...

Весна буяє. Третій клас (ай, клас!..) І- неухильно, мов цунамі, наближається найголовніше весняне свято, що бува лиш раз в житті- прийом у піонери.

Ну як же ж хочеться... Аякже... Омріяно ж... З галстуком... Наче дорослі... Це ж не жовтеня вам якесь жовтороте, це ж ПІОНЕР, це звучить гордо!!!

Час прийшов. Збори. Не в класі, а в піонерській кімнаті, під наглядом "старших товаришів", вчителя, завуча... Всі тріпочуть. Бо...

Йде голосування. Кого приймати, кого ні... І от... починається. Називають ім"я... І раптом дівочий лемент- той матюкається! Той за косу смикнув! Той ще щось (мало не згвалтував звісно... Ну, "мало"- не рахується))) А головне- нерозуміння... Ну як же ж? Ось тільки-но разом за партою сиділи, цукерками ділились, чорнилами, мов кров"ю, від ручки до ручки... І от... Чи це "стукачество" з юних літ в людині закладене?..

По факту я таки пройшов з горем пополам, а хлопців 6-7 (самих хлопців, замітьте) ні... Бо- НЕДОСТОЙНІ Ж!!!

Ну, а далі ніч перед прийомом, завчення Святої Піонерської Клятви...

І от- прийом! Збулася мрія світла! Лишень уявіть... Весна. Київ. Музей Леніна, старий ще, де Будинок Вчителя зараз... Доречі, надихає сама атмосфера, історичні експонати, просто цікаво... Дитина ж. Де ще таке побачиш?.. Аж серце тріпоче...

Яка гордість за себе! Бо- ДОСТОЇН!!! Вишикувана шеренга, красива піонерська форма (галстук півночі гладив, а тоді під подушку поклав і спав із ним), новісінькі білі сорочки і сандалі, сині шорти... Старші піонери "посвятили", клятву вислухали, галстуки пов"язали... Ні, от що не кажи, а вміли, вміли "джага-джага" комуняки видати, туману в дитячі голови навести)))

Щастя коротше... Повне щастя. Бо- ДОСТОЙНІ Ж, ДОСТОЙНІ!!! Як ми тоді по вулиці йшли... НАЙКРАЩІ...

А далі що? Правильно. Має ж бути 100% охоплення))) То ж за кілька днів усіх отих нещасних, що їх так жорстоко зганьбили, записавши в ізгої, вишукали в спортзалі мало не в спортивних костюмах з висячими коліньми і драних кедах, і всіх до одного прийняли до Організації)))

От чесно кажу, змішані відчуття були... Чому- самі здогадайтеся. Як Вам моя казочка до ночі???

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
19.02.2016 Поезії / Філософський вірш
Мить неповернення
23.02.2016 Поезії / Філософський вірш
Потерявшиеся музы
Найновіше
27.02.2017 © Дарія Китайгородська / Оповідання
Сезон жахіть
27.02.2017 © Липа Ольга - Душа Українки / Оповідання
Потяг до Пирятина
27.02.2017 © Ірина Мельничин / Новела
Фіолетово-зеленаво
26.02.2017 © Надія / Есе
Поетична енциклопедія. Герої Майдану. І том
26.02.2017 © Маріанна / Мініатюра
Очі
Нарис Про дитинство
20.02.2016
Піонерський спомин. Психологічне
23.04.2015 © Арсеній Троян
Змовились
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 2 (2+0+0+0+0)
Переглядів: 100  Коментарів: 10
Тематика: Проза, Нарис
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.02.2017 21:48  © ... для Надія 

О, це НУ ТАК ТИПОВО))) Я потім саме ОЦЕ вже в дорослому житті бачив (як і кожен, мабуть) тисячі разів...)))))))))))))))))))))Вам спасибі, Надіє) 

 21.02.2017 15:05  Надія для © ... 

Дякую, Серго, за твір! Навіяли спогади своєю казочкою. Але ж це була дійсність. Можливо дещо в інших варіаціях, але в основному так. Могли і виключити з піонерів, знявши галстук на піонерській лінійці. А відчуття... Дітям таке втовкмачили в голову... Вже дорослими стали, а до пуття так дехто нічого і не зрозумів. ***Хай Вам щастить!  

 22.02.2016 23:13  © ... для Богдана Пілецька 

Так, сонечко, все. Оце доведеться Вас "посвятити" в піонери))) Ви у формі гарна будете))) А що ж робити???))) 

 22.02.2016 22:11  Богдана Пілецька для © ... 

Які гарні спогади... А я от піонерів тільки на картинках бачила і у кіно. У кожному часі є щось таке, що більше не повториться ніколи. 

 22.02.2016 22:05  © ... для Георгій Грищенко 

Книжка "Як я став мільйонером"))))))))))))))))))))))))Прозит, Георгію))) 

 21.02.2016 15:54  Георгій Грищенко для © ... 

Чудова правдива казка із піонерського дитинства. Що поробиш? Так було і залишилося в нашій пам`яті. А нині яка казка для дитини? Може є. Я не знаю. 

 21.02.2016 14:01  © ... для Тетяна Чорновіл 

От що Ви НЕ ЛЕМЕНТУВАЛИ Б- я чомусь і не сумніваюсь, Таню. Я трохи (зовсім трішечки))) розбираюсь у людях) Навіть БАЧУ ДЕЩО))) Як нараз, більш ніж певен, що Ви таки скоріше висказали б своє ФЕ отому "дійству"))) Та світ був би неповним, аби у ньому не було інших... Це по-Булгаківськи як світ, у якому б не було тіней...) 

 20.02.2016 12:51  Тетяна Чорновіл для © ... 

О! Той давній день мені пригадується смутно!))
Та можу точно сказати, що ні про кого не лементувала :)))))))))))))))).
А ділення на достойних і ... не дуже просочилось до нас ще з тих далеких совкових часів.
Цей спомин цінний тим, що кожен може підставити свою кінцівку.
Чомусь стало сумно... 

 20.02.2016 12:34  © ... для Каранда Галина 

Ну, Галю, тут тема усе ж дещо ширша... Проте і Ваше бачення також заслуговує на мій респект))) 

 20.02.2016 01:34  Каранда Галина для © ... 

нормальна казочка... саме по таких казочках найкраще історію вчити.
ну, мене в піонери пізніше приймали, тому було не так.
зборів щодо достойності не памятаю, може, їх і не було. приймали всіх, поголовно, тільки наче вже в четвертому класі, не в третьому... урочисто, на лінійці. щодо ДОСТОЙНА - не було відчуття, але важливість моменту відчувалася...
наш рік, до речі, так і залишився у вічних піонерах. на рік старших ще встигли в комсомол прийняти.
взагалі, будь-який режим старається задурити дітям голови і нещадно спекулює на них... на дітей найлегше начепити будь-яку стрічку і переконати скандувати хором будь-яку речівку...
а діти виростають, і не кожен подужує потім виборсатися з усього цього... сумно все це... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
26.02.2017 © роман-мтт
Гіркі жнива +15
23.02.2017 © роман-мтт
Розумні коні людей не возять +18
29.12.2016 © Каранда Галина
З Днем народження, Портале! +51
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +44
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
20.03.2015 © Вікторія Легль
26.03.2012 © Піщук Катерина
02.11.2012 © Саша
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
22.09.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди