Весняний дотик до душі
з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»
В промінні сонця тішаться лелітки,
Вузенька просіка, що в лісі край села,
Весна чарує зір мій малахітом,
Дощем омитим щедро з самого рання…
А там за лісом - озеро блакитне,
Смарагдово-зелені мріють береги,
Хизується яскравим колоритом
І усміхається веселка з висоти…
І наливає небо фарбу синю
У келих озера, в прозорість кришталю,
Пливуть хмарини білі лебедино,
Я поглядом цей дивний караван ловлю…
Стою і відчуваю потепління,
Весняний дотик - знов оголена душа,
Вже вкотре дивне відчуття прозріння,
Що, попри всі випробування, я жива!
м. Київ, 20.02.2016
