20.02.2016 17:10
Без обмежень
74 views
Rating 5 | 3 users
 © Стасюк Ірина Сергіївна

Без крил

Я відпущу, як весь світ відпускає вітрила,

Загорну свою душу в тонке простирадло.

Крізь нього весь час пробиватимуть крила

Та їм летіти не варто.

 

Розкриватиме сонце свої краєвиди,

Я їх розстелю, ніби обрус на стіл.

Коли небо погасне, що їм робити?

Без крил.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Вірш

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Моя Марія / Патріотичний вірш | Стасюк Ірина Сергіївна». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Зацілований вітер надії / Вірш | Стасюк Ірина Сергіївна». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Стасюк Ірина Сергіївна.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 21.02.2016 14:13  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Сподобалось! 

Публікації автора Стасюк Ірина Сергіївна

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо