21.02.2016 14:34
Без обмежень
68 views
Rating 5 | 1 users
 © Ірина Гуцал

Тануть сніги, тануть

Тануть сніги, тануть

Йде зима додому.

Відпочине, стане, 

Сяде від утоми.

З вузликом легеньким, 

Що того надбання, 

В пальтечку благенькім, 

У взувачці дрантях.

Вийшла на дорогу, 

Проводжають рідко, 

Вигляда з-за рогу

Тільки он сусідка.

А її ж не близько, 

Затуляє груди, 

Слизько, дуже слизько, 

Та краще не буде.

Кашляне, то пчихне, 

От і вся удача, 

Йде додому тихо, 

Не кляне й не плаче.

Тільки зрідка стисне

Ще морозом серце, 

Та бурульки виснуть, 

Наче стручки перцю.

2016 



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі Філософський вірш

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вечір пахне весною / Ліричний вірш | Ірина Гуцал». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Ірина Гуцал.


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 31.01.2017 15:02  Каранда Галина => © 
 22.02.2016 18:25  Тетяна Чорновіл => © 

Надзвичайний образ зими, відчувається так яскраво!
Шкода пані Зимоньку!)) 

 21.02.2016 22:13  Панін Олександр Мико... => © 

А зима - хороша, а зима - невинна,
Чом тоді пороша б`є хазяйці в спину?


Дуже гарний вірш. 

Публікації автора Ірина Гуцал

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо