24.02.2016 00:26
для всіх
132
    
  4 | 4  
 © Панін Олександр Миколайович

Кохана

Кохана

З поеми «Інші Світи», частина З

Я – Кохана, не розлучниця,
Я по-справжньому люблю…

Перелюбства знедолена бранка, 

Почуття у сум’ятті мої, 

І тавро невблаганне – «Коханка»

Обпікає, горить на чолі.


Він – жонатий, 

тяжка перепона -

На біді не цвіте благодать, 

Не ображу дружину законну, 

Не дозволю сім’ю зруйнувать.


Всі, здається, про мене торочать, 

Кривопосміх струмить, виграє, 

Перехожих вдивляються очі

Прямо в душу і серце моє.


Дивні сестри –

Любов і Страждання, 

Сонця промінь згасає між хмар, 

Гіркота, Чорний Келих Кохання, 

Десь на денці – Блаженства Нектар…



Я Гріха перед Небом зрікаюсь,

Безталанну картаю любов,

Щиро каюсь, а потім зриваюсь,

Знов грішу і кохаю ізнов…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.02.2016 23:22  оксамит => © 

Спавжнє, ніхто не осудить... Живе воно і житиме, і пройде через всі терні.., бо в кожного свої зорі... До болю і сліз. До сприйняття і розуміння в кожному слові

 24.02.2016 14:50  Світлана Рачинська => © 

Внутрішнє сум"яття. Протистояння. Чи може бути таке почуття осудним? Героїня знає ціну коханню, і готова заплатити її сповна. Чудовий твір!!!

 24.02.2016 10:25  Тетяна Белімова => © 

Важко. Зрозуміле сум`яття душі цієї жінки. І судить себе, і прощає.

 24.02.2016 09:44  Люлька Ніна => © 

Прекрасний твір. Реальна життєва тема, дуже глибока і дуже разима. Строки вірша вражають. Надзвичайно сподобалось.