Подивись! Земля вкрита хрестами. Крізь музику я чую жіночий плач. Я милуюсь світанком, який не побачать тисячі очей. Світло у вікнах гасне, і не в кожному воно засвітиться знов. Все менше очей зупиняє мій погляд, і смерть, своєю кістлявою рукою, сіє зерна забуття, за кожними забитими ззовні дверима, в кожному покинутому будинку зростає дерево, коріння якого повільно руйнує все, створене людською рукою. Невидиме для живої істоти, проте кожен може побачити, як за ним доглядають, і кожен має можливість його полити в сухий сезон. Його листя вже відкидає моторошні тіні, що блукають по стінах під світлом майже згаслої свічки.
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
Без обмежень
