01.03.2016 14:55
З дозволу батьків18
99 views
Rating 5 | 4 users
 © Богдан Дєдок

Світанок

Десяте побачення

Перший промінь сонця десь за горизонтом перерізав вени небу і воно, стікаючи кров’ю, набуває все більш анемічного відтінку. На його тлі все контрастніше видніються бронхоектази дерев, що інфільтративно врізались в тканину небозводу, метастазуючи до самого зеніту. Світанок розлився по рівнині блювотою, несучись хвилями в такт спазмам світила. Сонні пташки гелгочуть вранці, немов хворі тубдиспансеру на ранковому перекурі, як після нічного затишшя вихаркують весь накопичений за час сну гній. Вітер несе сморід гниття кишок планети, і я, надихавшись ним, спльовую пісок. Мені здається, моя печінка – найздоровіша річ у цьому світі.

Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Мініатюра, Про природу

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «День (Одинадцяте побачення) / Мініатюра | Богдан Дєдок 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Земля, вкрита хрестами (Дев`яте побачення) / Мініатюра | Богдан Дєдок». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Богдан Дєдок.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 02.03.2016 18:43  Ольга Шнуренко => © 

Медицина, то була додаткова дисципліна в інституті і згідно затвердженої програми ми вивчали основи медицини тільки 3 роки)))

А потім все життя "дружила" з лікарями і удосконалювала свої теоретичні знання на собі і на своїх рідних...

Для чого я Вам це сказала? Просто що я знаю терміни і діагнози, які Ви образно використали в творі)))

 02.03.2016 17:52  © ... => Ольга Шнуренко 

автор нічого не хотів і мети не мав - він просто фіксує на папері власні враження)
а чому тільки три? людина, що присвятила медицині життя зобов`язана вчитись до самої смерті)  

 02.03.2016 17:51  © ... => Володимир Пірнач 

в нічні зміни не працюю, але і денних вистачає) дякую) 

 02.03.2016 17:50  © ... => Каранда Галина 

на півночі нашої незалежної)  

 01.03.2016 20:49  Ольга Шнуренко => © 

Цікаво, якби викинути блювотину, кашель з гноєм туберкульозних хворих і сморід гниття кишок, то есе стало б менш шокуючим? Невже професія так впливає, що автор нічого красивого не помічає навкруги?

Я розумію, що буквально й реалістично за допомогою медицинських термінів і діагнозів автор хотів викликати певні емоції: у одних - відразу, в інших - захопленя, подив; але є читачі, які сприймають слова буквально, і в результаті в них реально виникає блювання, біль в різних органах із-за самонавіювання...

Після таких есе кількість хворих збільшиться, я так гадаю...

Може це і є мета написання такого неординарного твору?

Хоча з іншого боку, я ціную образне мислення, більш за все...

А ще я вивчала медицину 3 роки)))

 01.03.2016 18:25  Володимир Пірнач => © 

Цей світанок точно після нічної зміни :)
Сподобалося. 

 01.03.2016 17:07  Каранда Галина => © 

на півночі чого?:))))) (треба було в Полтаві залишатися:))))))) тут не такі страшні)))

 01.03.2016 16:54  © ... => Каранда Галина 

дякую) світанки у нас на півночі такі) 

 01.03.2016 16:49  Каранда Галина => © 

брррр, яка гидота!:))))))))
СПОДОБАЛОСЯ)))))))))))) 

Публікації автора Богдан Дєдок

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 3 | Знайдено: 13
Автор: Богдан Дєдок
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Побачення в чорному куті;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;