Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
09.03.2016 23:48Нарис
Війна 2014 Україна  Мемуари  Драма  Про війну  
Два світи
50000
З дозволу батьків
© Олена Яворова

Два світи

Олена Яворова
Опубліковано 09.03.2016 / 35342

Є два світи, ти бачиш, придивись. Один – то є світ без АТО. Без війни, без гармат, хай їм грець. У ньому люди вирощують буряк та моркву, хтось купує той самий буряк у супермаркеті, хтось купує ошатну сукню – і їде ввечері до ресторану. Хтось всміхається лукавою посмішкою, сидячи перед веб-камерою, вже годину теревенячи із цікавим хлопцем, чарується і чарує... Хтось просто ллє сльози через те, що цього місяця йому не виплатили зарплатню, а за хату платити тре.

Є й інший світ. Він зовсім близько, якихсь 300 кілометрів. Та навіть меньше. Світ, де й досі гучні звуки за вікном діляться на „вхідні” і „вихідні” – і якщо то „вихідні” – то тобі все добре, та комусь зараз не дуже, і ти про це знаєш. Бо „вихідні” – то постріли, які здіснюються десь поблизу місця, де знаходишся ти, а куди вони потрапляють... Куди вони попадають... Ти не знаєш. Потім почитаєш в Інтернеті. Почитаєш, звісно, якщо тобі дійсно так цікава доля тих, в кого не дуже.

Мені, відверто кажучи, вона не завше була цікава. І я не завжди читала ті сводки, але здебільшого... так, я читала. І „вхідних” і „вихідних” було в моїх днях ой як вдосталь, і щастя, що більше таки було останніх.

Що для когось – ще те нещастя. Нещастя з нещасть. Я раділа, що снаряди йдуть не до мене, а від – знаючи, що місце їх потрапляння вірогідніше за все – то район, де живе Галя. Її будинок, будинки її сусідів. „Олена знов обстріляла Галю”, - колись жартівливо сказала я їй по телефону, та Галі було не до жартів.

Всі зрадили всіх, як там у Орвелла у „1984”, коли торкнулось питання власної шкури. Всі зрадять всіх – і цьому, певно, вже ніхто не здивується. Коли я приймала „вхідні”, тобто снаряди, які падали повз, у моєму районі, ніхто не цікавився моєю долею - так само, як і я, слухаючи „вихідні” за вікном.

Лиш гортала стрічку новин в Інтернеті.

Шукаючи очима вулицю, номер будинку Галі.

Не знаходила – і видихала. Полегшено. На хвильку.

Й поверталась до своїх справ.

Реаліїї життя, реалії клятої війни XXI сторіччя.

У світі гаджетів, що управляються поглядом й голосом.

Десь гримить клята війна.

Десь, звідкіля я колись поїхала. Мої дні – без звуків літаючих знарядь. Я вижила, бач, вижила. Може, дорогою ціною, ціною шалених розчарувань у людях, верениці подій у житті, різних, не завше приємних мені.

Та вижила.

Може це ціна життя? Ціна моїх подихів, які я ще маю змогу робити? Я зберегла очі і зір, здатність відчувати, писати, творити, слухати, розрізняти запахи та кольори. Моє тіло не пошкоджене, а голос лишився таким, як і був у Донецьку. Зі мною лишилась моя здатність міркувати й записувати, мій шалений світ якимсь дивним чином лишився майже неушкодженим. Так, довіра й віра. Так, дуже велике потрясіння, дуже великий удар їм обом, під дих. Та вони ж в мене сильні дівчинки. Вони – то є моя сила. Моя сила – у тому числі і у них. У здатності простягувати долоні – і вірити. Довіряти світові й життю – і йти. Йти, куди веде мене його доріжка.

Слава Україні! Героям слава!

2015 рік
НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
09.03.2016 Проза / Есе
Скло
04.07.2016 Проза / Мініатюра
Про сконцентрованість на собі
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Останні краплини
05.11.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Гроші не пахнуть
20.10.2016 © Олена Вишневська / Новела
По той бік дверей
30.09.2016 © Карабєн-Фортун Катерина / Нарис
Сповідь на диктофоні
28.09.2016 © Марянич Михайло Миколайович / Оповідання
Страсті христові
Нарис Війна 2014 Україна
09.03.2016
Два світи
26.06.2015 © Арсеній Троян
На краю
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 5 (5+0+0+0+0)
Переглядів: 99  Коментарів: 7
Тематика: Проза, Нарис, АТО, вижила, нещастя
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.10.2016 17:50  © ... для Олійник Володимир Іванович 

Дякую, пане Володимире, за гарні побажання! Триматимуся. Дякую Вам за оцінку:) Війна нас змінила, багатьох, назавжди. Ще не настав час для підсумків, певно, нажаль. 

 29.10.2016 22:37  Олійник Володимир Ів... для © ... 

Дуже гарно получився у Вас твір п.Оленко.Але на серці,особисто в мене,чомусь біль.Війна наробила багато горя.Це просто жах,хто це бачив своїми очима.Тримайтеся і злетів Вам на поетичному полі. 

 11.03.2016 21:58  © ... для Тетяна Чорновіл 

Дякую! Ось так виходить - на кожне сторіччя нам війна. А бува й не одна. 

 11.03.2016 20:49  Тетяна Чорновіл для © ... 

Ніколи не думалось, що прийдеться нам переживати жахи війни! Особливо тяжко тим, хто чує вибухи. У кого війна на очах! Твір чудовий. 

 11.03.2016 13:08  © ... для Тетяна Белімова 

Та й я теж не уявляю, бо, за великим рахунком, доля берегла мене. Від багато чого берегла - життя у підвалах та сепарських катівнях, смерті близьких від осколків й потрапляння знарядь у моє помешкання, та навіть дороги - не лиш мої, а близьких - раз у раз вистеляла незвичною, як для регіону, де гримить війна, оксамитовою тишею. Щоправда, ненадовго - та й за те дяка.

 11.03.2016 07:53  Тетяна Белімова для © ... 

Сумно, важко... А як це переживають живі люди - взагалі не уявляю...  

 10.03.2016 09:32  Ольга Шнуренко для © ... 

Країна - навпіл, життя - на "до" і "після" - на жаль, як виявилося, словами війну не зупинити, і виникає вкотре запитання "Що робити?"... 

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +9
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +54
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +38
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +88
ВИБІР ЧИТАЧІВ
04.10.2011 © Марина
26.03.2012 © Піщук Катерина
12.04.2011 © Закохана
03.12.2011 © Т.Белімова
17.12.2014 © Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ
02.01.2013 © Тетяна Белімова
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди