16.01.2018 11:29
Без обмежень
64 views
Rating 0 | 0 users
 © Етель

Любов народжена здавна

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, Ти будеш, мов руїна, листом вкрита. Леся Українка

Моя любов народжена здавна,

Лиш на мить в мені затихала,

Я хотіла її позбутись:

Все заміну собі шукала…

Нам не можна було кохати,

Не було нам на це схвали –

Тебе «дім» не хотів пускати,

Мене «минуле» міцно тримало!

Розтинали шляхи бурани,

Розривали образи крила

Ти - для мене лишавсь «Коханий»,

Я – для тебе лишалась «Милой».

В нас велике було кохання,

Почуття було дуже сильне,

В ньому сонце світилось раннє,

В ньому диво творилось дивне…

Я не знаю чи є майбутнє..?

Чи суспільна у нас дорога..?

Знаю лиш, це прекрасне оте й могутнє,

Що колись здивувало Бога!

І як станеш колись руїной,

Я плющем її заплету,

Ти залишися в мене «Єдиним»!

Я з «руїной» своєю паду!

 26.03



Близькі за тематикою матеріали шукайте в розділі Любовний вірш, Для коханої [для коханого], Про любов

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Співучий символ України / Дитячий вірш | Етель». Ще більше Ви зможете прочитати на персональній сторінці автора Етель.


Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Етель

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо