14.03.2016 17:38
З дозволу батьків18+
49 views
Rating 5 | 6 users
 © Оля Стасюк

Птиці


Холодно. Гори вкриваються хмарами.

Хвоя – і та ловить сніг і тремтить.

Птиці у вирій збираються парами

Вперше за сотні планетних століть.

Птиці летять над лісами і кручами –

Парами, парами і без кінця.

Світ-бо на грані, непевний і змучений, 

Легко втрачаються рідні серця.

В час, коли буря на них проривається, 

Блискавка йде поміж хмар напролом, 

Жоден між гір і лісів не сховається:

Гинути – рАзом, летіти – разОм.

Люди з планети то зайві, то згублені.

Світ же врятують, коли прийде час, 

Птиці, 

У тишу небесну залюблені, 

Ті, які люблять сильніше від нас.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Кілометри / Вірш | Оля Стасюк 18». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Море / Вірш | Оля Стасюк 18».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.03.2016 05:27  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Хороший вірш! 

 15.03.2016 09:27  Тетяна Ільніцька => © 

Олю! Дуже сподобався вірш! У мене птиці інші асоціації викликають. Тривожність якусь... Вони такі непосидючі й гамірні, а у тебе - прекрасні миротворці)) 

Переконала)))))))))) 

 15.03.2016 00:59  © ... => Каранда Галина 

там же ж не зовсім вороння... просто зграя 

 14.03.2016 21:06  Каранда Галина => © 

асоціація від картинки - вороння... це викривило сприйняття вірша. 

Публікації автора Оля Стасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо