15.03.2016 02:33
для всіх
135
    
  2 | 2  
 © Панін Олександр Миколайович

Гімн Коханню

Гімн Коханню

Із поеми «Калинова гілка»

Якось м`яко і так ніжно пензлі вбирають фарби і вимальовують самі оту примітивність з квіточок, суничок, листочків, виноградинок. Надумане чи вистраждане? Хвилювання? Невловимі контрасти? Уривки і не більше...

Оксамит "Намалювалось"

Кохали із першої миті,

В обіймах блаженної ночі,

У мареві денних пісень…

Поєднані шлюбною ниттю,

Неначе Амур

пророчив,

По сей кохаємо

день!


Кохання – Вогненна Русалка, 

Жар пристрасті досі не згас, 

Кохаємо жадібно, палко, 

Неначе

в останній

раз!


Піщані спливали палаци, 

Непевне товклось майбуття, 

Підступний буденщини панцир

Утворював

сіре

життя…


Життя повсякденного плями…

Забруднене Сонце-Любов…

Байдужість нас робить рабами, 

Невже

не воскреснемо

знов!?


Любові незламна Основа

Рятує, відроджує нас:

Застиглого бруду окови

Кохання

спалило

нараз!


* * *


Кохали із першої миті,

Поєднані шлюбною ниттю,



В обіймах блаженної ночі,

У мареві денних пісень



По сей

кохаємо

день,



Нам щастя

Амур

Пророчить!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.03.2016 16:24  оксамит => © 

Я незнаю, як написать... правда незнаю... Я вклоняюсь Вам! Переповнена прочитаним... Сказати - дякую, це нічого не сказати. Незнаючи розуміти. Відчувати чуже близьким... Олександре Миколаєвичу!!!! вклоняюсь до землі

 15.03.2016 12:34  Світлана Рачинська => © 

Прегарно!!! І дійсно як справжній гімн) Про справжнє і так по справжньому!!! Дуже сподобалось)

 15.03.2016 09:14  Тетяна Белімова => © 

Красиво! Заворожив Ваш твір)) Ніжний, сокровенний! Весняний))