Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
13.02.2011 19:14Есе
Для дорослих  Про життя  Про кохання  
00000
© ТаЩоЄ

* * * * * * *

ТаЩоЄ
Опубліковано 13.02.2011 / 3550

Якщо і боліло так коли-небудь… якщо і боліло, то іноді серце розтискалось і могло вдихнути, ступити крок і перестати відчувати біль. Майже повністю. А тоді вдихати знову. 

Я розумію, чому Бог любить грішників ще більше, ніж праведних. Грішники – найнещасніші створіння на землі. Я плачу, як ніколи не плакав жоден праведник. Бо я спокутую свої гріхи сльозами, не дійшовши ще ні до небес, ні до пекла. 

Жоден ще не боявся так полохливо. Я здригаюсь від своїх думок. Серце обривається і тоді знову заходиться риданнями. Шукає спокути і прощення. Та хто ж простить, якщо страшно навіть дихати часто, щоб не почув ніхто, що серце обривається і заходиться риданнями знову і знову. Безсиле пробачити собі самому.  

Я ще ніколи більше не знала, хто я є. Бо так страшно побачити себе і не змогти помогти собі, не змогти повірити, що колись хто-небудь все простить. Що хтось, милосердний, допоможе виплутатись, бо, правду кажучи, ще жоден праведник на світі не заплутувався так сильно і глибоко. І навіть грішники ніколи не заплутувались так. Так, всередині себе, що серце раз-у-раз обривається і заходиться ридати. Знов і знов. Шукаючи покути. Безсиле пробачити собі самому. 

Я прикладала руку до грудей, якраз отам, посередині, де чути найкраще і слухала. Як ніколи до цього. Я ніколи ще не слухала так чужого серця. Я й свого не слухала, лише іноді просто чула, коли воно рвалось від болю й від тахікардії. Я слухала чуже серце. Ти хотів, щоб я почула і я слухала. Якби моє власне у ту мить спинилось милосердно, то все скінчилося б майже як у казці. Але я грішниця, і мені не пасує скінчитись без страждань і совісті, що поїдатиме плоть. Тепер, коли я торкаюсь своїх рук, чи кінчиків пальців, чи намагаюсь змусити себе не думати і хоч хвилину себе не зводити з розуму, я захлинаюсь власним подихом, я відчуваю його присутність і здригаюсь від його погляду, коли його руки обхопили моє обличчя і змусили побачити його очі. Я бачу їх. Я долонею відчуваю його серце. Хоч фізично це не повториться. Таке важко повторити, бо такого взагалі не буває, а неможливе не повторюється ніколи, навіть зі мною. Тоді так зійшлись планети, випадково торкнулись кінчики пальців і все перестало бути правильним, і все зникло і тільки час не минав. Він плавно колихався і все міняв. Я вже ніколи не вернусь туди, де разом з часом спинились ї мої гріхи, і совість, і розум. Я знала, що вони вернуться і будуть мучити, скрушно хитаючи головами, і я знала, що не вернеться тільки він. Бо неможливе не повторюється ніколи, навіть зі мною. 

Якщо колись так і боліло, то тільки не праведникам. І не грішникам. Так боліло мені. І я тепер точно знаю, що Бог любить мене більше, бо я шукаю покути своїх гріхів, ще не дійшовши ні до небес, ні до пекла. Сльозами. 

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
13.02.2011 Проза / Есе
Про Попелюшок або коли черевички були затісні…
13.02.2011 Проза / Есе
Я люблю тебе!..
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
09.12.2016 © Кисиленко Володимир / Новела
Думки
09.12.2016 © Маріанна / Мініатюра
Чорно-біле
09.12.2016 © Олег Корнійчук / Оповідання
Утилізатор
08.12.2016 © ГАННА КОНАЗЮК / Мініатюра
Знайомство з сюрреалізмом
07.12.2016 © Титаренко Оксана Олександрівна / Мініатюра
Щастя
Есе Про кохання
08.04.2011 © Лані
Жінки люблять вухами
13.02.2011
Якщо і боліло так коли-небудь
13.02.2011
Краще тобі не зраджувати.
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: Відсутній
Переглядів: 493  Коментарів: 2
Тематика: Есе, Бог, серце, Я, гріх
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.02.2011 11:09  © ... для Наталка Янушевич 

саме воно.. 

 15.02.2011 00:04  Наталка Янушевич для © ... 

Це покаяння, точніше, його емоційні обриси.

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
06.12.2016 © роман-мтт
Що ви читали з Герберта? Поділіться враженнями. +13
27.11.2016 © Каранда Галина
Підвищення мінімалки - чергове "благо", або "де собака зарита" +59
25.10.2016 © роман-мтт
Укрзалізниця: тарифи - ніщо, романтика - наше все!!! +39
09.10.2016 © роман-мтт
Зомбі-Україна: про альтернативну Україну +89
ВИБІР ЧИТАЧІВ
06.01.2012 © Т. Белімова
09.12.2010 © Тундра
03.12.2011 © Т.Белімова
10.07.2013 © іміз
01.04.2012 © Каранда Галина
22.12.2012 © Каранда Галина
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди