Коли?!
з рубрики / циклу «життя»
Дивлюсь на Вкраїну, та й думку гадаю,
Коли ж піде горе із нашого краю?!
Коли ж ми забудемо горе і сум,
І голови звільнимо від тяжких дум?!
Допоки нас будуть шпиняти і бити?
Коли нас полишать оті паразити?
Місцеві «царьки» й бурштинові магнати.
Коли врешті прийде вже спокій до хати?!
Коли наші діти навчаться радіти,
А злодії справжні у в’язницях сидіти?
Чому наші воїни сплять у заметах,
А п’яні мажори в крутих кабінетах?!
Коли прийде край кумівству й панібратству?
І на дорогах суцільному блядству?!
Як пояснити це владним уродам,
Що гордо в нас звуться, як «слуги народу»?!
Та ні, ви не слуги! Ви завше орда!
Що українцям натерла горба!
Таке собі кодло з ссавців і кліщів,
Гідні нащадки «товаришів»!
Хіба задля цього наші пращури бились?
Що би у рабстві ми залишились?!
Беремось за руки український народе!
І йдемо боротись за нашу свободу!
