На півдорозі
На півдорозі від відчуття до дії
ти зупинилась випивши кефіру
і черству булку розломивши
залишила частину голодному приблудному собаці
звільнивши руки
і голову
від думки (а що буде?)
а серце від пекельного жалю
ото пустеля спалена надіями
плато гранітне
не викопати в нім собі могили
не оминути
і шляху назад нема
на безпорадний крик
відлуння б’є у груди
і дражниться гієною
пробач
ти вибрав дію
тобі долати шлях
зустрінемося років через п`ять
і посміємось з безпорадності твоєї
