Дітки
Втрати, поранені, «Гради», обстріли,
Ватники
Сепари
Укри
Укропи
З ранку до вечора,
З весен до осеней…
Тихо.
Дітки поснули в окопах.
Не розбудіть. Не дивіться зблизька.
В них по сто шрамів, нашивки й берці,
Але насправді
Це ті ж хлопчиська –
Ті ж оченята й наївне серце.
Жаль,
Що навчаться не тих обіймати –
Не чорнобрових,
А автомати…
Жаль.
Ви побудьте тут з ними, під небом.
Старший чергує.
Розбудить, як треба.
А доки тихо,
І ворог неблизько,
Хай собі сплять синьоокі хлопчиська.
