29.03.2016 19:16
для всіх
176
    
  7 | 7  
 © Світлана Холодна

Чорний чай

з рубрики / циклу «Про любов...»

Кафе затишне, чорний чай

Терпкий і трішки цукру.

А ми… ховаєм почуття

у душу зашкарублу.

-Ти й досі сам? І я сама…

/Згубилась в сірих буднях/

.. і вже у вирву поглина, 

Колишніх мрій відлуння.

Ми так не бачились давно-

Життя все правки вносить.

Неначе сон, чи й справді сон?

Є ти, є я … і осінь...

Кафе затишне, чорний чай, 

Терпкий і трішки цукру, 

А ти шепочеш:- Я скучав...

У душу зашкарублу…

Мій світ накрило почуття, 

Знайоме аж до болю:

Я стала старше на життя, 

не прожите з тобою...

Все ж Доля, знаєш, дивна річ-

не думала що стріну…

Серед юрби, чужих облич

Знайтися- це безцінно…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.03.2016 17:55  Світлана Рачинська => © 

Світланко! Одкровення! Неймовірно сподобалось! Здається, вже десь коментувала)

 30.03.2016 23:14  Ольга Шнуренко => © 

НЕсподівана зустріч - вдвічі приємніша, аніж звичайна!

 30.03.2016 11:37  Тадм => © 

сподобалось

 30.03.2016 08:18  Тетяна Белімова => © 

Світланко, вітаю тебе ще й тут))
Ніби новела у вірші))))))
Ти ростеш! Це так помітно! Натхнення тобі!

 29.03.2016 23:21  © ... => Каллистрат 

Дякую! Навіть не очікувала такої реакції на нього, що ще приємніше!

 29.03.2016 22:51  Серго Сокольник => © 

Все ж поправиме)

 29.03.2016 22:45  Олена Коленченко => © 

Життя іноді робить нам Подарунки!!!Чудовий вірш про кохання....)

 29.03.2016 22:08  Каранда Галина => © 

один з кращих віршів про кохання, які я стрічала останнім часом... дуже сподобався. справжній, без пишнот.

 29.03.2016 21:41  Панін Олександр Мико... => © 

Досконало.
Знаменна зустріч, хоч маршут
у кожного окремий,
Печаль і радість знов горять,
загострені до щему...
Враз оновився Образ твій,
зігрів душевний морок,
Він знов - Дороговказ путі,
і ворог вже не ворог.