30.03.2016 11:26
для всіх
189
    
  9 | 9  
 © Тадм

І будуть сни промінчиками між

з рубрики / циклу «Весняне»

І будуть сни промінчиками між

думок блукати щемно-вередливих

наказуючи мовби: «та відріж

примар отих всі тіні полохливі!»

бо скресла крига, і розтав вже лід, 

в повітрі в’язко мостяться причини

й розпався раптом надвеликий світ

на цятки сонць, ще запханих в щілини

та не важливо – ниточки тепла

мережать простір сонно-мерехтливий

і пахне, пахне збуджена земля

навіюючи ніби: ти щаслива!



Харків, 29.03.2016

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.04.2016 14:11  Наталия Яценко-Мельник => © 

У Вас вірші оптимістичн і сонячні, у мене--похмурі і сумні...Надіюсь, + і - притягнуться. Гарно.

 31.03.2016 18:06  Маріанна => © 

Весняно. Красиво!

 31.03.2016 17:54  Світлана Рачинська => © 

І пахне, пахне моя збуджена уява цим твором) Пречудово! Скучила, Танюшко)

 31.03.2016 11:33  Олена Вишневська => © 

Класний віргш, Танюш! Дуже сподобалось! Дуже!

 31.03.2016 07:31  Тетяна Белімова => © 

Красиво! У ритмі весняного пробудження!

 31.03.2016 03:40  Серго Сокольник => © 

Що ж, оптимізму Вам не займати, Таню)

 30.03.2016 20:50  Олена Коленченко => © 

Чудовий вірш!!!!

 30.03.2016 17:43  Каранда Галина => © 

і все це одним реченням! Супер!!! запхані у щілини цятки сонць і причини, що в`язко мостяться - то щось! дуже сподобалося!

 30.03.2016 14:10  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш теплими весняними сподіваннями. А "ніби"... з думок геть! Разом з примарами. Щастя відчутніше без додатку "ніби"))) Нехай у душі квітує весна!

 30.03.2016 12:05  Ольга Шнуренко => © 

Всі ті дрібні сонечка потрібно зібрати докупи і тоді стане сонячно, світло і тепло на душі!

 30.03.2016 11:57  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Так, Таню) те віяння дуже відчувається.