12.04.2016 21:15
З дозволу батьків18+
76 views
Rating 5 | 3 users
 © Олександра

Лелеки

Співали тихо спіймані лелеки.

Сміялись люди, граючись грішми.

Жевріли сумно зорі десь далеко, 

Які від хмар сьогодні не зійшли.


Птахи журливо крила простягали, 

Від крові й шуму розпачем лягли, 

Чи то - мовчали. З вітром розмовляли?..

А що іще зробить вони могли?..


Ще мали мрії. Дикі і далекі.

Їм журно вітерець приніс привіт.

Співали тихо спіймані лелеки, 

Весні цій передали заповіт.

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Слухаю час / Вірш | ОлексАндра». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Шоколад зі смаком історії / Вірш | ОлексАндра».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні твору

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.04.2016 19:41  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно, хоч і журливо.
Лелека - вісник весни і нового життя. 

 13.04.2016 12:33  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Гарно!!! 

 13.04.2016 06:54  Ольга Шнуренко => © 

ЛЕЛЕКА

Слова і музика - Петро Зуб


Летів понад Дніпром сумний лелека, і падав стогін з-під його крила, бо висушила трави сиза спека й гірким туманом в далеч відпливла.

Приспів: А він літає над рідним краєм, та все шукає рідні тепло. Палає сад, палає ліс, душа палає, аж серце болем обпекло.

Колись тут лелечата виростали, та й розлетілись в голубі краї, лиш пам`ять б`є, як блискавичний спалах, у незабутні радощі мої.

Приспів.

Куди летіти, де їх зустрічати, коли давно нас доля розвела. Верніться щастям, діти-лелечата, до мами, що в гніздечку сповила...

 Приспів.

 12.04.2016 22:06  Лана => © 

Надзвичайно гарно! Райдужне слово!  І справді, наче заповіт весні несуть.....

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо