Сучасні вірші, проза, твори Літературні твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя
Корзина: +0

 [Логін]
 [Пароль]
12.04.2016 21:15Вірш
Про весну  Про життя і смерть  
Лелеки
30000
З дозволу батьків
© Олександра

Лелеки

Олександра
Опубліковано 12.04.2016 / 35887

Співали тихо спіймані лелеки.

Сміялись люди, граючись грішми.

Жевріли сумно зорі десь далеко, 

Які від хмар сьогодні не зійшли.


Птахи журливо крила простягали, 

Від крові й шуму розпачем лягли, 

Чи то - мовчали. З вітром розмовляли?..

А що іще зробить вони могли?..


Ще мали мрії. Дикі і далекі.

Їм журно вітерець приніс привіт.

Співали тихо спіймані лелеки, 

Весні цій передали заповіт.

НадрукуватиПортфоліо автора
*Збереження публ. для прочитання пізніше
08.04.2016 Поезії / Вірш
Шоколад зі смаком історії
15.04.2016 Поезії / Вірш
Слухаю час
Чудово Добре Посередньо
Найновіше
13.08.2017 © Олена Вишневська / Вірш
...тихше...
08.08.2017 © Саня Малаш / Ліричний вірш
Чому, коли спиш — літаєш, а вранці — об землю пикою?
30.07.2017 © Ірин Ка / Гумористичний вірш
Наука
30.07.2017 © Іван Петришин / Релігійний вірш
Сикхські Молитви I (СИКХСьКІ МОЛИТВИ I.)
27.07.2017 © Андрій Гагін / Вірш
Маскарад
Вірш Про життя і смерть
19.04.2016 © Каранда Галина
Зіщулилась доля
12.04.2016
Лелеки
01.04.2016 © Наталия Яценко-Мельник
Ты не приходишь больше…
Сподобалось? Підтримай Автора, поділись посиланням:
Рейтинг: 5 (МАКС. 5) Голосів: 3 (3+0+0+0+0)
Переглядів: 49  Коментарів: 4
Тематика: Поезії, Вірш
ОБГОВОРЕННЯ
Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 13.04.2016 19:41  Тетяна Чорновіл для © ... 

Гарно, хоч і журливо.
Лелека - вісник весни і нового життя. 

 13.04.2016 12:33  ГАННА КОНАЗЮК для © ... 

Гарно!!! 

 13.04.2016 06:54  Ольга Шнуренко для © ... 

ЛЕЛЕКА

Слова і музика - Петро Зуб


Летів понад Дніпром сумний лелека, і падав стогін з-під його крила, бо висушила трави сиза спека й гірким туманом в далеч відпливла.

Приспів: А він літає над рідним краєм, та все шукає рідні тепло. Палає сад, палає ліс, душа палає, аж серце болем обпекло.

Колись тут лелечата виростали, та й розлетілись в голубі краї, лиш пам`ять б`є, як блискавичний спалах, у незабутні радощі мої.

Приспів.

Куди летіти, де їх зустрічати, коли давно нас доля розвела. Верніться щастям, діти-лелечата, до мами, що в гніздечку сповила...

 Приспів.

 12.04.2016 22:06  СвітЛана для © ... 

Надзвичайно гарно! Райдужне слово!  І справді, наче заповіт весні несуть.....

БЛОГ "ВІЛЬНІ ТЕМИ"
07.08.2017 © Каранда Галина
Двері для школи, або Сон рябої кобили. +40
19.07.2017 © роман-мтт
Про те, що Гугл не знайде +49
28.06.2017 © Ковальчук Богдан Олександрович
Найгірша книга +73
28.06.2017 © роман-мтт
Зі святом! +33
ВИБІР ЧИТАЧІВ
08.02.2012 © Серж
28.09.2013 © ГАННА КОНАЗЮК
11.05.2014 © Оля Стасюк
22.08.2017 © Марянич Михайло Миколайович
02.04.2016 © Світлана Нестерівська
13.02.2011 © Катрін Поль
Літературне інтернет-видання "Проба пера" ставить за мету сприяти розвитку української культури та мови. У нас можна відшукати твори українською та російською мовами сучасних авторів України. Всі доробки віршів, прози, публіцистики друкують завжди самі автори або редактори за їх особистою згодою. На літературному порталі тільки вірші та проза сучасників.
© "Проба Пера" | 2008-2016
admin@probapera.org

Редакція сайту не завжди поділяє погляди та політичні вподобання дописувачів, тому відповідальність за зміст творів несуть самі автори.
«Проба Пера» - це культурний простір без ненависті, в якому повага між учасниками найвища та беззаперечна цінність.
©  Авторські права на твори застережені і належать їх авторам
© Передрук матеріалів в електронних ЗМІ та на веб-сайтах дозволений тільки за наявності гіперпосилання на probapera.org
© Право на передрук творів у паперових ЗМІ та іншій поліграфічній продукції (а також відтворення у будь-який спосіб в аудіо чи відео форматах) належить авторам і дозволений лише за їх письмової згоди